До змісту

Проблема федералізації крізь призму досліджень фахівців Інституту історії України НАН України

Публікація від 30 червня 2014.

isfak_01

Фактично у вихідний день 30 червня актовий зал історичного факультету був заповнений викладачами, аспірантами та студентами, які прийшли на зустріч із трьома докторами історичних наук, професорами: Олександром Петровичем Реєнтом, Олександром Євгеновичем Лисенком та Олександром Івановичем Гуржієм. Зокрема, цей захід під назвою «Проблема федералізації. Історичне минуле. Осмислення і сьогодення» був покликаний підвищити рівень знань із вітчизняної історії  знань не лише студентства, а й науково-педагогічних працівників факультету.

Науково-методологічний семінар розпочалася зі вступного слова к.і.н, декана факультету Володимира Анатолійовича Дубінського: «Сьогодні на факультеті – знаменна подія, яка дає підстави говорити, що історичний факультет і університет далі розвиваються. Такі зустрічі є сталою перспективою співпраці з співробітниками провідної установи – Інституту Історії України Національної академії наук України. Тим паче, що деякі його представники є безпосередніми професорами кафедр нашого факультету».

isfak_02

Після цього модератор заходу, д.і.н., завідувач кафедри історії України Анатолій Григорович Філінюк представив поважних гостей. Він також зауважив, що активна співпраця історичного факультету з відділами найпотужнішої інституції України дає поштовх до більш якісної підготовки фахівців з історії, політології та архівної справи і є стимулом до творчого наукового фахового зростання як всього колективу факультету в цілому, так і кожного окремого науковця, який досліджує своє коло питань історії.

Першим виступив Олександр Петрович Реєнт, д.і.н. професор, член-кореспондент Національної Академії Наук, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України XIX – початку XX ст. Інституту історії України НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України, що є автором кількох сотень потужних наукових публікацій, у т.ч. 40 індивідуальних і колективних монографій, видань енциклопедично-довідкового спрямування, 10 підручників та посібників. Учений розповів про кропітку роботу Національної академії наук України, яка не припинялася навіть під час буремних подій на Майдані в Києві. Також він зазначив на важливості проведення таких науково-методологічних семінарів, адже вони дозволяють ефективніше вводити провінційних науковців у екскурс найновіших наукових здобутків Інституту історії НАНУ. Його доповідь була зосереджена на важливих аспектах Першої світової війни.

Далі до слова був запрошений д.і.н., професор, вчений секретар спеціалізованої вченої ради Інституту історії Украни НАНУ Олександр Іванович Гуржій, який являється відомим фахівцем з питань середньовічної історії України, історіографом та джерелознавцем історії України ІІ половини XVIII-XIX ст. «Питання, які пов’язані з історією Криму, південних та східних регіонів України набули нині великої актуальності. Ніхто не міг подумати, що у питаннях історичної державності України доведеться розбиратися заново…», – зауважив вчений перед розкриттям теми своєї доповіді.

Потім присутні у залі мали змогу заслухати доповідь Олександра Євгеновича Лисенка, д.і.н., професора завідувача відділом новітньої історії України Інституту історії України НАНУ, провідного дослідника історії України періоду Другої світової війни та історії церкви. Історик розкрив присутнім суть кількох спеціально змодельованих міфів, які створені російською історіографією щодо української державності: «Це ідеально відпрацьована пропаганда. Російська державна машина вміє працювати не лише з такими технологіями…».

У цілому після виступів вчених уже вимальовувалося довершене уявлення про їх досягнення в дослідженні історії України ХІХ – ХХ століть. Слід підкреслити, що історики підняли в своїх доповідях дуже актуальні питання сьогодення крізь призму власних наукових студій, проводячи влучні паралелі. Слухачі задавали чимало питань, які стосувалися питань Першої світової війни, сучасної ситуації в Криму та на Сході України, зовнішньою політикою Росії по відношенню до України. Також вони презентували науковий доробок Інститут історії України НАНУ за останній рік. Присутні мали змогу отримати корисну інформацію про нові монографії та періодичні наукові видання. Усі книги були подаровані кафедрі історії України.

Після цього за вланим бажанням виступили д.і.н., професори Валерій Степанович Степанков, Олександр Михайлович Завальнюк та Лев Васильович Баженов, які подякували гостям за приїзд і цікаві доповіді. Особливо промовистим був виступ В.С. Степанкова: «Інститут історії України відіграє ключову роль в гуманітарному просторі нашої Батьківщини. Адже саме ця інституція вивчає історію України в комплексі. Кожний із нас, науковців, реально вивчає лише кілька питань тієї чи іншої теми. Тому окремі історики не можуть забезпечити цілковитий комплексний підхід у вивченні історії. Інститут історії України НАНУ виконує роль неофіційного координаційного центру. Тому ми завжди, намагаємося порадитися і почути думку інших фахівців». Вчений наголосив, що завдяки такому обміну думками кожний сучасний науковець припиняє «варитися у власному соку» і провадить більш об’єктивні дослідження.

Ольга Комарова, гол. редактор газети.
Фото автора