До змісту

Ода мильним бульбашкам

Публікація від 21 серпня 2014.

oda

Скоро 23… А я сиджу на підвіконні і дую мильні бульбашки. Вони підніймаються високо-високо і продовжують своє життя вже краплями, які падають на землю. Сусідні дітлахи позадирали голови і радіють веселому дійству. Чому це доросла дівчина (до таких солідних тітоньок уже кажуть «Добрий день») зробила свято для всього двору.

У 23 потрібно робити висновки, підводити межі, змінювати життя. Можна вийти заміж, народити дитину, навчитися пекти хліб…або, як я, дути мильні бульбашки.
За плечима найкращі студентські роки, прогуляні пари, захисти дипломних робіт, веселе життя гуртожитку та найкращі друзі, яких життя порозмітало по всьому світу. Сльози прощання, перші дорослі перемоги і кохання, яке пробудило мене з сірого сну.

Теплий осінній вітер відносить бульбашки до сусіднього вікна… Зрадіють сусіди… Та, мабуть, ніхто не здивується, адже на дворі останні дні літа і кожен продовжує їх, як може…

Мабуть, колись моя дитяча безпосередність врятує мені життя…А поки вона рятує від осінньої депресії, як і ці мильні бульбашки.

Лілія Надвідна,
кореспондент газети