До змісту

Чую осінь…

Публікація від 31 серпня 2014.

osin

Ще сонце припікає в спину
І пестить ніжно промінцями,
Радію я погожій днині,
Та осінь ходить манівцями.

В повітрі пахне падолистом
І люди тішаться врожаєм,
А холод вранці, як навмисно,
Про кінець літа нагадає.

В повітрі чистім і прозорім
Ганяє вітер павутинку.
Старенька зносить у комору
Все те, що знадобиться взимку.

Ще діти граються в дворі,
Карбуючи у пам’ять літо,
Та плачуть в небі журавлі,
Бо чують осінь. Час летіти…

Віоліна Ситнік, українська письменниця,
випускниця факультету української філології
та журналістики