Наталія Хом’як: «Театр – це мій відпочинок»

Наталія Хом’як: «Театр – це мій відпочинок»

Наталка Хом’як – молода і талановита дівчина, студентка 3 курсу факультету української філології та журналістики, актриса театру «Лінк» і просто дуже світла людина.

Нещодавно я відвідала виставу «Запитай колись у трав» і була вражена грою Наталі, адже дівчина «жила» на сцені. Сьогодні Наталка розповість нашим читачам про театр і репетиції.

– Наталко, ти мріяла про акторство з дитинства?

– Так, про кар’єру актриси я мріяла ще змалку. Після закінчення школи я хотіла вступати на театральний факультет, але порадилася з мамою і таки вступила на філологічний, бо ж теж не байдужа до мови і літератури. На щастя, в мене є можливість реалізувати себе на виступах в університеті та театрі «Лінк».

– Розкажи про «Лінк». Як ти туди потрапила?

– Мені розповідали, що є такий театр і радили спробувати себе там, але я чомусь не наважувалася. Та моя подруга Іванна Шептицька була вже в складі «Лінку» і якось я пішла з нею на репетицію. Зовсім скоро я також долучилася до складу цього колективу.

– Пам’ятаєш свій дебют?

– Виступати почала ще в школі, була постійною учасницею всіх концертів, та театральний дебют відбувся трохи пізніше. Я відвідувала драматичний гурток при Будинкові дитячої творчості. Моя перша роль – це зла сестра з «Попелюшки». Ми посіли з цією виставою перше місце на районному конкурсі, також журі відмітило мою гру. Це і була моя перша велика сцена.

– Чи пробувала ти себе в кіно?

– Кіно – це ще одна мрія, яка поки не здійснилася. Дуже хочу отримати такий досвід роботи. Наші з «Лінку» неодноразово знімалися і в телепередачах, і в фільмах. Зовсім нещодавно проходили зйомки фільму «Незламна», де також отримали ролі і мої друзі. На мій превеликий жаль, обставини складалися так, що я не могла бути присутньою. Лише одного разу знялася в телепроекті «Хата на тата». Та все ще попереду.

– Чи потрібно тобі відпочивати від театру?

– Театр – це і є мій відпочинок. Ми наче одна сім’я. Я завжди знаю, що друзі з «Лінку» підтримають і розрадять. Репетиції – це свято. Ми виконуємо різні вправи на міміку, дикцію, рухи. Наш керівник, Валерій Свереда, надзвичайно мудрий наставник, талановитий актор і просто людина, яка розуміє. Кожен з нас завжди може розраховувати на його підтримку.

– Чи є в тебе роль про яку ти мрієш?

– Це питання якось задав нам керівник на репетиції. Ні, ще немає. Я пробую себе в різних амплуа, граю і комедійних, і драматичних героїв. Усе ще шукаю свою роль.

– Як ти ставишся до сучасного мистецтва?

– Поки не почала грати в театрі, не задумувалася. Коли ж потрапляєш усередину, розумієш важливість мистецтва, адже воно пов’язане з усіма процесами, які відбуваються в країні.

– Над чим зараз працює «Лінк»?

– Ми ще раз хочемо поставити «Запитай колись у трав». Також зараз готуємо театрально-розважальну програму до приїзду Київської міської державної адміністрації. Будемо ставити 4 фабліо (старофранцузькі невеликі віршовані оповідання), середньовічні танці і фаєр-шоу.

– Що ти побажаєш нашим читачам?

– Бажаю добре здати сесію і запрошую всіх до нас. Будемо раді бачити нових друзів.

Розмовляла Лілія Надвідна,
кореспондент газети