До змісту

Чому, скажи, душа горить?

Публікація від 26 червня 2015.

dusha

Чому, скажи, душа горить?

Cum tacent, clamant…

Від болю здійснених жахіть

І за чужі розбити долі!

 

Так страшно чути просто в вічі,

Що mors omnia solvit.

Бо ж біль чужий болить удвічі,

Біль інший множиться на два!

 

Бо tempus vulnera sanat,

І шрами власні зцілить час…

А в інших рани глиблі вдвоє!

І шрами більші в сотню раз!

 

Dum spiro spero, це не завжди, тимчасово…

Переболить, забудеться і згасне,

І sine cura латаєм давні рани.

У світі цьому завжди так невчасно

Підсовує життя пусті екрани.

 

Із болем в серці, що шматує душу.

Ми проживаємо усе життя і знаємо.

Ніщо не вічне і ніхто не вічний…

Нominem te esse memento!

 

Як біль горить – душа не згине…

Як ще болить – то ти живий!

Як ще болить – то ти людина!

Vita brevis, тому живи й борись.

Волощук М.,
факультет іноземної філології