До змісту

Відкривачі скарбів з історичного факультету

Публікація від 19 січня 2016.

skarb

Кожний із дитинства пригадує ті незгладимі враження, які отримав від прочитаних книжок, побачених кінофільмів та телевізійних розповідей. Але захопливі подорожі із героями Жюля Верна, віднайдений Артуром Конан Дойлом «Загублений світ» та пригоди Іхтіандра у глибинах Світового океану й інші залишали сумний присмак відчуття того, що це вигаданий світ, який існував лише в уяві письменників. Тому все більше до вподоби ставали цікаві розповіді про минулі цивілізації та їхніх відкривачів. Часто в твоїй уяві виникали дивні поєднання макрокосму літературних героїв Фенімора Купера – мудрих і відважних індіанських вождів – із науково-популярними розповідями Милослава Стінгла про дивовижну історію та культуру народів Латинської Америки.

Спочатку згадка про археологію в шкільному підручнику з історії стародавнього світу тебе не зачепила. Навіть цікаві нариси про пошанувача Гомерової «Іліади» й удачливого відкривача Трої Генріха Шлімана та про всесвітньовідомого вченого-археолога Говарда Картера, що розкопав гробницю єгипетського фараона Тутанхамона, здавалися такими ж нереальними, як і герої та відкриття літературних творів. Їхні знахідки вважалися настільки невірогідними й настільки ж далекими і фантастичними, щоб повірити в них. Археологія так би й залишилась для тебе абстрактною інформацією про науку, що досліджує «речові або матеріальні джерела – залишки життєдіяльності людини», якби не такі ж неймовірні знахідки археологів в Україні. Наприкінці 1960-х та в 1970-і роки в українських степах здійснені сенсаційні відкриття скіфологів, які в Гаймановій Могилі під керівництвом Василя Бідзілі та Товстій Могилі – археолога і поета Бориса Модзолевського здійснили розкопки скіфських царських курганів. Знайдена останнім пектораль – нагрудна прикраса царя – є однією із найяскравіших візитівок сучасної України у світі.

Саме тоді, на межі 1960-х та 1970-х років зійшла зірка вченого-археолога Василя Якубовського. У його науковій біографії – участь у роботі кількох десятків археологічних експедицій і неймовірні відкриття. Сучасна історична наука завдячує професору Якубовському за написання достовірної історії жителів літописної Болохівської землі – частини могутнього Галицько-Волинського князівства у неспокійну добу феодальної роздробленості ХІІ-ХІІІ ст. Не один польовий сезон провів Василь Іванович для того, щоб досягнути наукового визнання. Скрупульозні археологічні шукання, знахідки залишків житлових і господарських споруд, знарядь праці, предметів побуту, особистих речей наших предків… стали безцінними джерелами, що розповідають про минуле. Чотири рази вченому щастило з віднайденням скарбів. Уперше це сталося в 1970 році біля села Городище Деражнянського району Хмельницької області. Відкриття мало передісторію. Здійснюючи археологічну розвідку, Василь Якубовський зустрівся з 98-річним жителем села Городище Федором Басенком. «Вечоріло. В останніх променях квітневого сонця свіжозорана земля дихала парою, п’янила пахощами весна. Рілля як рілля. Та тільки чіпкий погляд вихоплював з-поміж гребенів скиб стародавнє череп’я, якісь побурілі плями на суглинку», – пригадує археолог. Старий розповідав ученому про історичні назви різних частин села та його околиць. «А це місце? – запитав я і показав рукою у бік руїн фортеці, – згадує Василь Іванович. – Це? Це – Город Богів». Археолог висловив гіпотезу, що перебуває біля руїн літописного міста Болохівської землі – Божський. Розкопки 1969–1970 років підтвердили його здогадку…

У 1989 році опублікована багато ілюстрована книга «Мистецтво Київської Русі», що розпочинається з кольорової фотографії частини речей із скарбу, відкритого Василем Якубовським у стародавньому Божському. Знахідка нараховувала понад 200 предметів. Серед розкопаних речей – високохудожні чоловічі та жіночі прикраси ХІ–ХІІІ століть, виготовлені зі срібла та золота: підвіски у вигляді сіонців, колти з ряснами з прямокутних колодочок, гривна, браслети-наручі, медальйон змійовик, перстні зі знаками князів династії Рюриковичів… Усі вони виконані з використанням різноманітних ювелірних технік: золочення, кування, карбування, тиснення, плетіння, зернь, скань, чернь. Знайдений скарб є видатною складовою художнього мистецтва українського народу.

Історія науково-археологічних досліджень у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка нараховує понад півстоліття. Починаючи з 1960-х рр., тоді ще в педагогічному інституті, діє археологічна експедиція під керівництвом відомого вченого, професора Іона Винокура. Активними та багаторічними учасниками археологічних експедицій працювали, працюють Анатолій Гуцал, Валерій Мегей, Іван Щегельський, Василь Якубовський. Археологічні традиції в університеті продовжують молоді науковці Віталій Гуцал і Степан Тимків. Незмінними учасниками археологічних розшукувань є студенти історичного факультету. У спогадах поколінь спудеїв залишаються яскраві враження від звитяжного наукового пошуку під відкритим небом, пекучим літнім сонцем та грайливим вітром на неозорих просторах рідної землі. Нагорода за це – безцінні знахідки, що відкривають нові сторінки історичної минувшини нашого народу. А після трудового будня колектив археологів – викладачів та студентів – збираються за вечерею біля багаття. Під супровід мелодій семиструнної гітари та милозвучної пісні ведуться розмови про те, що сьогодні знайдено на археологічному розкопі, висловлюються мрії про нові неймовірні відкриття…

У сезоні 2016 року на історичному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка започатковується нова сторінка. До участі в археологічних експедиціях запрошуються учні загальноосвітніх шкіл Хмельницької, Чернівецької, Тернопільської та інших областей України. Це переможці та учасники міських, районних та обласних олімпіад з історії, члени шкільних учнівських гуртків з історії та археології. Популярний лекторій з історії та археології України, безпосередня участь у розкопках, цікаве спілкування з викладачами та студентами університету дозволять поглибити гуманітарні знання, наповнять душі неперевершеними емоціями та залишаться в пам’яті юних шукачів незвіданого на все життя.

Олександр Федьков, кандидат
історичних наук, доцент