Газета – це не лише новини, інтерв’ю, репортажі, замальовки або статті. За цими матеріалами – сотні історій, настроїв, думок тих, хто над цим працює. До 60-річчя газети «Студентський меридіан», головні редактори, що працювали тут у різний час, поділились спогадами та привітаннями.
Юлія Яворська-Лискун. Побажання з 80-тих:
Слово – це іскра для руху серця. Кожне сказане слово дає поштовх для дій. Нехай ваші творчі задуми розбудять у серцях бажання жити творчо, захоплено, зачудовуватися кожною миттю свого життя. Нехай слово “Студентскього меридіану” буде спрямовувати кожного на те, аби читачі бачили чудесні миттєвості сенсу свого буття. Нехай ваше слово підтримує і розраджує у важкі хвилини. Адже ж спочатку було Слово…Плекайте його – наше рідне, милозвучне, барвисте, українське слово. Будьте вірними духу любові до Батьківщини!
Гріх скаржитись, що зникли кудись руни.
Пил? Тлін? Сундук?
Й навиворіт вже світ.
Та вдалині – Вже срібні струни.
І посміхається Чеширський кіт…
Анатолій Гаврищук.
Переглядаючи випуски газети різних років видань, пересвідчуєшся раз по раз, що в газеті відбилися процеси й події, які творили становлять історію нашого навчального закладу.
Із приємністю згадую ті роки. Бажаю “Студентському меридіану” впевнено крокувати в ногу з нашим динамічним, бурхливим і водночас складним життям. Плідної праці, актуальних і цікавих публікацій, активних дописувачів!
До ювілею газети
“Студентський меридіан”
Ну то й що
Що немає моєї парсуни
В вестибюлі університету
Поміж знаних випускників
Я тим зовсім не переймаюся
Та й портрети по правді
Чомусь наче із пензля
Маляра-штукатура
Не пішов я до кафедр
А в редакцію зразу
Де багатотиражка
Там дві дівчини славних
Із натхненням працюють
І згадалось, згадалось
Як у пору студентську
Теж творив я газету
Ох та молодість славна
Молодече завзяття
З В’ячеславом Терновим
Дорогим моїм другом
Ми замітки писали
І статті й фейлетони
Вірші й оповідання
Був наставником Свідер
Вітер наш однокрилий
І газету читали
Залюбки всі студенти
І Сохацька читала
І Ткачук незабутній
Мовознавець чудовий
Нам поради давали
Та й професор Станівський
З нами часто вів мову
Він із Стельмахом знався
Згодом видав підручник
Він зберігся у мене
Там автограф щемливий
Мов відлуння епохи
І тих дивних взаємин
Хай газета єднає
Із сучасним минуле
На майбутнє працює
Покоління гуртує
Жде від нас Україна
Перетворень дієвих
Жде розумних і мудрих
Жде нових будівничих
Де наука в пошані
Де духовність панує
Де є Слово від Бога
Там є благословення
Процвітай же, газето
Інформуй,заохочуй
Надихай та пробуджуй
Патріотів виховуй
Жде від нас Україна
І прозріння, і віри,
І незламності духу
Як учив Огієнко
Незабутній засновник
Щоб із Богом у серці
Будувати державу
І утверджувати нації дух
Володимир Олійник
поет, літературний редактор,
голова літературної спілки “Поділля”,
член Правління ВГО “Український клуб”