До змісту

Стипендії. Точка зору студентства

Публікація від 31 січня 2017.

Дискусія з приводу стипендіальної реформи, яку зараз запроваджують в Україні, продовжується вже другий місяць. Це нововведення викликало неабияку хвилю, якщо можна так сказати, панічного негативу.

Тож що такого є в цій реформі?

По-перше, треба зазначити, що тепер стипендії призначатимуться відповідно до рейтингу, який визначатиметься на підставі результатів успішності студента впродовж останнього семестру. Процедура нарахування балів за таким рейтингом визначається навчальним закладом.

Другим цікавим моментом є те, що розмір стипендії дещо підвищився. Так, мінімальна стипендія в навчальних закладах III-IV рівня акредитації становитиме 1100 грн, підвищена стипендія, яку отримуватимуть відмінники навчання, складатиме 1600 грн. Але, для отримання підвищеної стипендії студент залікову сесію повинен скласти на відмінно.

Також Міністерством освіти було визначено низку спеціальностей, які отримуватимуть академічні стипендії в підвищеному розмірі. Для таких спеціальностей, як: середня освіта – фізика, математика, біологія, інформатика, хімія; спеціальна освіта – біологія, фізика та астрономія; науки про землю; прикладна механіка, прикладна фізика та наноматеріали; авіаційна та ракетно-космічна техніка; суднобудування; матеріалознавство; електроенергетика, металургія, атомна енергетика, електротехніка та електромеханіка; енергетичне машинобудування; гідроенергетика, теплоенергетика, нафтогазова інженерія та гірнича справа – мінімальна стипендія становитиме 1400 грн, а підвищена – 2036 грн.

Основним мінусом, як вважає більшість cтудентів, є те, що згідно із цією реформою мінімальну стипендію будуть отримувати не 75% студентства, а всього 40 – 45%.

Ми вирішили поспілкуватися зі студентами нашого вишу й дізнатися, як реагували вони на впровадження нової системи стипендій в Україні.

Так, Артур Святий, студент 2 курсу історичного факультету спеціальність «Історія» вважає, що встановлення «порогу» для отримання академічної стипендії в 43 % є справедливим, тому що саме такий відсоток студентів, на його думку, з відповідальністю ставиться до навчання. В запровадженій реформі бачить тільки плюси – «передусім не будуть витрачатися гроші з державного бюджету на студентів, які не мають бажання вчитися, і це  певною мірою збереже державні кошти, а будуть вони витрачені на більш корисні справи».

Вікторія Савосто, студентка 2 курсу історичного факультету спеціальність «Історія» зазначила, що «проводити   такі зміни в середині навчального року недоречно. Щодо планки, яка встановлена для отримання академічної стипендії(43 %), – згідна, тому що в такий спосіб стипендію будуть отримувати справді ті студенти, які доклали значних зусиль для успішного складання іспитів і заліків й заслуговують на неї». Зауважила, що якщо вона не ввійде в межі рейтингу й не отримуватиме стипендії, то, можливо, знайде собі роботу, тоді навчання в пріоритеті для неї не буде.

Протилежну думку має студент 2 курсу факультету іноземної філології Желдак Дмитро. Зазначає,  що встановлення «порогу» для отримання академічної стипендії є несправедливим. На його думку, це чергове намагання влади скоротити обсяги виплат стипендій задля власної вигоди. Крім того,каже Дмитро,  нелогічно збільшувати розмір стипендії й водночас зменшувати кількість стипендіату. Звідси випливає, що в одних забирають, а іншим додають. Найбільший мінус цієї реформи полягає в тому, що «кількість одержувачів стипендії зменшиться. Також немає ще конкретної формули, за якою визначатимуть, хто отримуватиме стипендію, а хто – ні; не створена ще та планка, за якою буде справедливо нараховуватися стипендія студентам».

Максим Сльозкін, Діана Грушанська