До змісту

«Галактика поезії 2017» (відео)

Публікація від 24 березня 2017.

21 березня 2017 року в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбувся ІІ мультимистецький фестиваль «Галактика поезії» – “Мозаїка постмодерну”.

Мета цього свята полягала в тому, щоб показати бачення і розуміння літератури постмодерну. Відтворити її основні риси: алюзивність, колажність, іронічність, карнавалізацію тощо. Оскільки література постмодерну, а поезія зокрема, наскрізь інтертекстуальна, виникла ідея створити колажний текст свята із претекстів. Обрано було казки, і невипадково – вони належать до архітекстів і є початковою “платформою” до формування багатьох літературних творів. За принципами постмодерну ці казки були переплетені й переосмислені “до навпаки”, щоб продемонструвати бунтарсько-іронічний дух літератури постмодерну.

Ідею свята втілили чудовою акторською грою Вікторія Бординюк, Дмитро Прус, Дмитро Козак, Марія Гуменна, Ірина Угніченко, Катерина Кириловська, Влада Медвецька, Ірина Грицух, Марина Тернопольська, Анастасія Савченко, Валерія Сичова, Ірина Царюк, Мар’яна Прокопишин, Ірина Чайка, Наталя Неставальська, Лариса Пікуля, Вікторія Кравчук, Олеся Трофимюк, Тетяна Москалишена, Наталя Білак, Дарина Бановська. У виконанні акторів, а також декламаторів Оксани Фостатої, Діани Ясинецької, Вікторії Тамаки, Наталі Хом’як, Марини Чайковської, Христини Тодоріки, Катерини Дем’ян звучали поезії українських, російських, польських, англійських, французьких, німецьких, японських поетів (Михайла Семенка, Тараса Рябчука, Катерини Бабкіної, Ольги Форгіль, Надії Кир’ян, Сергія Жадана, Олександра Ірванця, Юрія Іздрика, Йосипа Бродського, Сергія Дона, Дмитра Прігова, Віслави Шимборської, Тадеуша Дабровського, Марселя Байєра, Маріо Вірца, Нори Боссонг, Поля Елюара, Жака Превера, Фіони Семсон, Канеко Міцухару) мовами оригіналу. Пролунали пісні на слова сучасних авторів у виконанні Ірини Угніченко, Ірини Грицух, Марії Гуменної, Вікторії Кравчук, Анастасії Туганашевої, Олега Доманського, Андрія Поважнюка. Порадували виконавці й модерними танцями у постановці Лариси Пікулі, Валерії Сичової та Дарини Бановської. Окрасою свята стали малюнки Ірини Шубали, Валерії Сичової, Катерини Антонової, Христини Тодоріки, Вікторії Кравчук, Юліани Іванищук.

Учасниками дійства були студенти різних курсів та факультетів. Вони вражали своєю виконавською та акторською майстерністю доклавши чимало зусиль, створили чудову атмосферу свята, допомогли глядачам поринути у світ казок та всього прекрасного. Наприкінці заходу учасників та гостей привітав декан факультету української філології та журналістики Коваленко Борис Олексійович.

Я поспілкувалася з організатором фестивалю Інною Вікторівною Волковинською:

Скажіть, як у Вас виникла ідея створення «Галактики поезії»?

Це було спонтанно. Я слухала аудіокниги та класичну музику, і тут впіймала себе на думці: чому б не створити щось таке, що б поєднувало в собі усе й відразу.

А чому саме такий формат?

– Бо, на мою думку, кожен вид мистецтва доповнює один одного, збагачує нашу уяву, робить її багатою, яскравою.

Чи важко було працювати зі студентами на репетиції?

– Ну, не скажу, що легко, адже виникали іноді непорозуміння, навіть доходило до суперечок. Я намагалася бути вимогливою й водночас прислухалася до пропозицій самих учасників. Так кожен із них розкрив свій потенціал, додав щось нове, свіже, цікаве.

З якою метою Ви організовували цей фестиваль?

– Я вважаю, що в звичайних буднях повинно бути щось веселе, втішне. Щоб підняти настрій і викладачам, і студентам після важкої розумової праці, я вирішила влаштувати усім невеличке «свято», щоб викликати позитивні емоції та, можливо, навчити любити навколишній світ і усе, що з ним пов’язане.

Чи вдалося вам досягти бажаного результату?

– Думаю, що так, бо дуже приємно спостерігати за радісними обличчями «новонароджених» акторів, співаків, декламаторів і танцюристів. Їхні очі горіли живим вогником, а серця переповнювалися позитивом, всі були задоволені своїми виступами.

Відео

«Галактика поезії» – це справді той захід, на який варто було завітати. Я, будучи його учасником, пережила цілу гаму приємних емоцій і хотіла б відчути їх ще не один раз. Тут знаходиш нових друзів, які на певний момент стають для тебе «сім’єю». Завдяки таким фестивалям не хочеться покидати сцени, а навпаки, хочеться творити, мріяти, планувати, насолоджуватися прекрасним.

Анастасія Туганашева, студентка І курсу

факультету української філології та журналістики