До змісту

Боротьба з гепатитом

Публікація від 22 травня 2017.

Вірусні гепатити (запалення печінки) нині є надзвичайно складною проблемою у всьому світі. Вже сьогодні кількість хворих на гепатит значно перевищує кількість ВІЛ-інфікованих. Відомо, що у світі інфіковано лише вірусом гепатиту В близько 3 мільярдів чоловік – ледь не кожен третій. Помирає від нього чи його наслідків близько мільйона чоловік щорічно. Кожні 10-15 років гине стільки ж людей, скільки загинуло в другу світову війну.

Сьогодні вірусів гепатиту відомо 7 – А, В, С, D, Е, F, G. Зовсім недавно з’явилися поки що мізерні дані про новий вірус – ТТв. Усю групу гепатитів можна розділити на два види – ентеральні, для зараження якими досить попадання вірусу в травний канал (брудні руки, продукти, вода), і парантеральні – такі, що передаються через кров та інші біологічні рідини. До ентеральних належать гепатити А і Е.

Гепатит А – на цей гепатит найчастіше хворіють діти в шкільних і дошкільних установах, інших організованих колективах. Як правило, перебіг захворювання не тяжкий, часто без жовтухи. Хвороба може початися з короткочасного (2-3 дні) підвищення температури тіла (38-39°С) без катаральних явищ. Збільшується печінка, селезінка, темнішає сеча. Одужання настає за 3-4 тижні. Лікування гепатиту А, як і всіх інших, необхідно проводити в умовах стаціонару. Гепатит А – проблема гігієнічна, і, безумовно, в сім’ї, де є хворий, усі повинні обстежитися на наявність вірусу, а також суворо дотримуватися елементарних правил гігієни.

Гепатит Е

Також належить до ентеральних гепатитів, позаяк основним джерелом зараження є забруднена вода, тому хворіють переважно великі групи людей. За клінічною картиною він нагадує гепатит А, але частіше спостерігається біль у животі, свербіння шкіри. У вагітних цей гепатит має дуже тяжкий перебіг, але, як і гепатит А, він не переходить у хронічну форму.

Гепатит F

Мало вивчений. Ще й досі не з’ясували, як саме він передається – ентеральним чи параентеральним шляхом.

Діагноз гепатиту F визначається на основі клінічних симптомів і підтверджується лабораторними дослідженнями.

Ентеральні гепатити зазвичай мають добре виражену клінічну картину, а тому рідко потребують лабораторних до обстежень.

Значно небезпечнішими є гепатити параентеральні – В, С, D і певною мірою G, зараження якими відбувається під час ін’єкцій, переливання крові, але також можливе статевим шляхом і від матері до дитини.

Гепатит В

Становить величезну соціально-біологічну загрозу насамперед через величезну кількість носіїв та інфікованих, а також через особливості перебігу захворювання. Йому передує тривалий інкубаційний період – від моменту зараження до появи ознак нездужання може минути від 2 до 6 місяців. Починається хвороба поступово: загальна слабкість, можливі диспепсичні прояви (пронос), часто біль у суглобах, темнішає сеча, збільшуються печінка і селезінка. Жовтуха починається повільно й триває довго.

Джерело зараження – хвора людина або носій вірусу. Вірус найчастіше передається через кров внаслідок переливання або медичних маніпуляцій. Велику групу ризику становлять ін’єкційні наркомани. Визначити наявність в організмі вірусу гепатиту В можна за допомогою аналізу крові на спеціальному маркері, так званому австралійському антигені.

Гепатит D

Його вірус був відкритий італійським ученим Різетто в 1977 році й названий «дефектним». Для розмноження йому потрібен HBs – антиген поверхневої оболонки вірусу гепатиту В, тому вони «ходять у парі».

Гепатит С

Став відомим порівняно недавно. Особливість його є надзвичайно активне поширення близько 500 мільйонів носіїв. Гепатит С часто має безжовтушний, нетяжкий перебіг, інколи хворі його й не помічають, але у 80 % випадків він переходить у хронічний гепатит, а потім у цироз печінки і карциному. Тому цей вірус називають ще «ніжним убивцею».

Шляхи передачі цього гепатиту і групи ризику такі ж, що й для гепатиту В.

Гепатит G

Досі залишається загадкою для вчених. Його вірус часто виявляють разом із вірусом С.

Гепатити В і С можуть передаватися через статеві стосунки, тому, якщо хтось один із подружжя інфікований або хворий, використання презерватива обов’язкове. Треба також уникати бодай краплі крові вірусоносія на ушкоджену поверхню тіла здорової людини.

Звичайно, предмети особистої гігієни повинні бути предметами саме особистої гігієни. Віруси В і С можуть передаватися від матері дитині під час вагітності, пологів чи годування груддю.

У зв’язку з погіршенням епідситуації рекомендовано робити щеплення підліткам і членам сімей, де є хворі або носії вірусу, а також медпрацівникам, які постійно наражаються на небезпеку зараження в медустанові. Крім того, обов’язковому щепленню підлягають студенти медучилищ та медуніверситетів.

Лікування всіх гепатитів здійснюється в стаціонарних відділеннях медичних установ.

Майя Стринадко, лікар здоровпункту