До змісту

“Ввімкни світло”. Іван Чорний. #студенти

Публікація від 29 травня 2017.

Життя як гра

Іван Чорний розповів про те, чому вибрав фізико-математичну спеціальність, поділився секретами команди з американського футболу та розповів про свої плани на майбутнє.

– Чому обрав саме таку спеціальність?

Це моя друга вища освіта. Думав, що матиму змогу навчитися розв’язувати електронні схеми, а згодом зроблю щось на зразок «Black book». Такі в мене мрії були. Але ця галузь цікавила мене ще зі школи, тому що я люблю фізику. Це подобається мені, тому що тут є на що опиратися. Найбільше подобається молекулярна фізика та оптика.

– Успішний студент, капітан команди КВН, гравець американського футболу. Як тобі вдається все поєднувати?

Це не все, я ще багато чого можу поєднувати. В нашому університеті є можливість займатися різними видами спорту, наприклад, черлідерингом, та брати участь у різних масових студентських заходах. Встигаю все робити, тому що на четвертому курсі навантаження трошки менше, хоча наприкінці року навчання стає дещо навіть перезавантаженим, але я знаходжу час, і, поки я студент, то маю можливість пробувати себе в різних напрямках.

– Як тобі вдалося освоїти нетиповий для України вид спорту – американський футбол?

Взагалі команда була сформована в 2014 році. Деякі учасники команди вже давно займалися цим видом спорту. Можливо, на рік чи два раніше за мене почали грати, тому допомагали пристосуватися до гри.

 Перші тренування, звісно, проходили важко. Але довелося залишити це на деякий час, тому що все-таки мав приділити більше уваги навчанню. Зараз я знову займаюся американським футболом. Інколи пропускаю тренування, тому що фіз-мат насправді той факультет, де навчання не є легким. Але загалом американський футбол мені сподобався від самого початку.

Наш тренер Полюх Сергій є фанатом американського футболу, тому багато робить для його розвитку в нашому місті. Також друг нашої команди Заводовський Анатолій Анатолійович агітує нас, щоб ми все ж таки продовжували займатися цим видом спорту.

– Які здобутки вже має команда з футболу?

Цього року вже почався Чемпіонат України з американського футболу, де нами було зіграно дві гри. Перша проходила у нас вдома з командою із Здолбунова. В цій грі ми виграли. Вдруге зіграли ми вМиколаєві, де, на жаль, програли. Того дня ми були втомлені довгою дорогою, окрім того, на наш моральний стан, мабуть, вплинули й несприятливі погодні умови.

Також ми провели велику кількість товариських матчів. У нас є товариші з Хмельницького – команда «Гладіатори», з якою ми зіграли два товариські матчі, які пощастило провести саме мені. Нашими суперниками також виступила команда з Білої Церкви.

– Чи є в команди якийсь особливий ритуал перед грою?

Наприклад, я не голюся. І після гри ще деякий час не роблю цього. Це дивно, але це мій особистий ритуал.

Загалом американський футбол – такий чоловічий вид спорту, який вимагає від кожного гравця неабияких зусиль, енергії, бажання. Тому для мене особисто найважчими є перші п’ятнадцать хвилин на полі, і перед тим як вийти на поле, треба підготувати себе морально.

Наш тренер підбадьорює нас перед кожним матчем, ми кричимо – і це принципово для будь-якої команди. Ще в нас є інші ритуали, але це особисте.

– З чим хочеш пов’язати своє життя після закінчення університету?

Я б хотів ніколи не закінчувати його, якби була така можливість. Але треба заробляти гроші, мати стабільну заробітну платню. Я хотів би пов’язати своє життя з наукою, але водночас і не полишати своє хобі  – американський футбол. Коли я був на практиці, мені сподобалося викладати, тому, можливо, хотів би бути викладачем фізики чи інформатики.

– Яким девізом керуєшся в житті?

Основний – якщо ти робиш щось для іншої людини, це повернеться до тебе в будь-якому випадку. Намагаюся бути добрим і до товаришів, і до ворогів. Сподіваюся, що вони теж будуть до мене поблажливими.

Марина Ковальчук