До змісту

“Ввімкни світло”. Василь Жмендак. #студенти

Публікація від 30 травня 2017.

Василь Жмендак – студент факультету іноземної філології. Проте окрім цього заняття, він також є відеоблогером спільноти «Чоткий паца», фотографом, сценаристом, музикантом, поціновувачем книг та любителем психології (про все це дізналася лише за годину спілкування). Тож як він потрапив у ракурс об’єктива, які його прагнення і можливості – далі.

P.S. Спільнота «Чоткий паца» на каналі YouTube  нараховує близько 800 000 підписників.  Найпопулярніше відео –  Имя 505 – Время и Стекло (пародія) – 37 млн переглядів. Аудиторія починається зі школярів 14-річного віку й закінчується 35-річними жінками і чоловіками.

Дорога до «Чоткого паци»

Про кастинг до команду «Чоткий паца» дізнався зі сторінки свого друга у «Вконтакті». Сумнівався, що щось вийде, коли завантажував своє відео, інших заявок було вже близько 2000. Через два тижні приходить повідомлення від Кості Клепки (один із блогерів «Чоткого паци» – ред.). В мене аж руки пекли, коли з ним переписувався. Вони давали завдання знімати відео, і я їх виконував. Згодом він написав: «Збирай речі, ми чекаємо на тебе в Києві».

Про те, що потрапив у команду «Чоткого паци» казав не всім. Про це розповів лише найближчим друзям. Радів з того, що вони раділи за мене.

Знайомство зі столицею

Пам’ятаю, як приїхав на зйомки до Києва: тільки вийшов із поїзда, одразу купив шаурму. Я взагалі тоді вперше побував у цьому місті. Ще близько години чекав, поки відкриється метро, потім учився ним користуватися. Дивлюся: все таке велике, незвичне, та й одразу почав це фотографувати.

Команда

Зараз в команді «Чоткого паци» троє людей. Кожен має свою рубрику, за кожним героєм є своя передісторія. Втручатися в чиюсь роботу не можна, та це і не має сенсу, тоді буде відмінність від оригіналу. Перед тим, як виставляти ролик на канал, кожен із нас його передивляється і дає свої поради, вказує на помилки. І ти дійсно вчишся на цьому. Дуже цікаво стежити за змінами і вдосконалювати відео, спілкуючись один з одним.

 

Стиль життя

Моя рубрика – це мій стиль життя. Незадоволений Вася, якому постійно щось не подобається. Якби образ був для мене абсолютно чужий, він би просто не личив мені. Моя думка в рубриці  «Жиза» висловлена у тій манері, у якій я зазвичай і висловлюю свої думки, тільки, можливо, емоційніше. Персонаж справді дуже залежить від тієї людини, на яку він одягається. Мій образ як частина мене. Чому люди розчаровуються у своїх улюблених відеоблогерах? Якщо людина на відео одна, а в житті зовсім інша, то такий когнітивний дисонанс.

Рубрика «Жиза»

 Працював із рубрикою «Жиза» у спільноті, яка тільки тоді з’явилася. Її основна мета – висвітлювати різні соціальні проблеми, що стосуються політичного, громадського життя, такі-от справжні життєві ситуації. Головне – говорити правду. Для мене це основна мета всього проекту. В цій рубриці людина має бачити себе або свого родича, друга.

Критика

Я люблю критику, вона мене дуже мотивує. Це наче виклик. Мені сказали, що я не зможу, але ж ні! Буду сидіти і вдень і вночі, але зроблю це. Деякі люди можуть замикатися в собі після критики їхньої діяльності, а в мене по-іншому. Критика змушує йти далі, ставати кращим. А що дають позитивні відгуки? Нічого.

Популярність

Не вважаю себе популярним. Навіть сильним блогером себе не вважаю. Популярність дуже швидкоплинна й сумнівна. Сьогодні ти популярний, а завтра тебе вже ніхто не знає. Звісно, класно, коли підходять до тебе на вулиці, кажуть що знають тебе, запитують, як твоє життя, – це справді приємно, але великою зіркою себе не вважаю.

Схожість

Не хочу бути схожим на когось. Сучасному ютубу бракує унікального контенту. Повторювати за кимось немає сенсу, так втрачається оригінальність. У моєму відео є унікальні думки й подачі, які я доношу до людей. Хіба що для того, щоб удосконалити структуру, подачу, взяти щось із ролика добре, гарне. Дивлюся також американського відеоблогера Casey Neistat.

Написання сценарію

На хороший сценарій, оптимально, витрачаю 2-3 години. Іноді – два дні. Написання сюжету проходить двома етапи – спочатку пишу всі свої думки, а потім вже змінюю послідовність, структурую, зайве видаляю. Для мене краще написати сценарій, ніж імпровізувати, тоді є послідовність думок, плавність у переходах, композиція.

Коли придумаю перебіг подій – в мене в голові відтворюються абсолютно різні образи. Стає страшно, коли вони переплітаються і починають говорити в голові. Тоді це стає схожим на шизофренію.

   Час

Абсолютно не жалкую, що приділяю багато часу зйомкам. Якщо люди мене дивляться, і їм це подобається, то й мені втішно на душі. Ніколи не було такої ситуації, коли б я хотів залишити це все. Завжди збирався із силами й продовжував.

Підписники

         Сьогодні більшість відомих відеоблогерів закривають свої повідомлення від підписників. Так відбувається, тому що люди постійно хочуть нове відео, і вони аж занадто наполегливо і емоційно просять додати його. І їх абсолютно не цікавить що ж є причиною затримки.

Зараз у мене близько 5000 друзів. Щодня є десь 10-15 повідомлень повністю однакові: «привет, що робиш?» «привет, коли буде відео?». Раніше відписував, а зараз вже ні. Тому що той час, який я витрачу на відписування, я можу витратити на більш корисні справи: вдосконалити сценарій, зняти відео.

Університет

Від своєї групи в університеті відчуваю підтримку, і це справді дуже приємно. На «Чоткого паца»  підписані в групі майже всі. Викладачі з розумінням ставляться до моїх пропусків через зйомки в Києві, на яких я перебуваю тиждень, півтора. Повертаюся теж на тиждень. І знову їду. Перескладаю енки, звісно,  як і всі.

Повернутися?

Якби я повернувся на 10 років назад, не сказав би собі нічого. Не попереджував би про помилки, бо якби я їх не зробив, не був би тим, ким є зараз. Повністю сприймаю всі свої події у житті. Думаю, що кожна подія, яка відбувається, змінює життя і займає в ньому певне місце.

Прагнення і музика

Прагну до вдосконалення. Читаю книги, дивлюся відео на різних мовах, граю на кахоні, флейті, гітарі, іноді на фортепіано, баяні, гармошці, бубні. Хотів би  з’явитися у відео з гітарою.

Круто було б створити свою музгрупу з напрямом Folk-rock. Мені взагалі подобається не окремий жанр, мені просто подобається музика.

 Пісні на інструментах дуже різні виконую. Ті, які найбільш відомі. Йдемо на пікнік– граємо. 

Книги

Маю високу швидкість читання. Можу читати від 200 до 400 сторінок на день. Улюблених авторів нема. В 12 років почав створювати власний рейтинг «Топ-100 книжок». Перша книга – «Сказка о самоубийстве» (автор Олександр Полярний – ред). Прочитав рік назад. Вплинула колосально. Дала мені серйозне розуміння багатьох життєвих ситуацій, але до неї потрібно бути  готовим. Також на перших місцях рейтингу книга «Окко Каїна» (автор Патрік Бовен – ред.).

Пріорітети й цінності

Не можу сказати, що навчання для мене важливіше, ніж відеосправа, чи навпаки. Напевно, вони займають приблизно однакову позицію. Основними цінностями в житті є  сім’я, здоров’я й саморозвиток.

Уміти чекати

Життя навчило ніколи не поспішати. Якщо ти маєш щось таке, що можна зробити краще через кілька років якісно, ефектно, адже, якщо ти зробиш це негайно, то можеш відмовитися від чогось набагато більшого. Завжди треба вміти чекати.

Діана Грушанська

Схожі матеріали:

“Ввімкни світло”. Іван Чорний. #студенти
“Ввімкни світло”. Віталій Воронецький. #студенти