До змісту

“Ввімкни світло”. Оксана Броншвагер. #студенти

Публікація від 2 червня 2017.

Про академію волонтерства

Задумка щодо створення «Академії волонтерства» виникла вже давно. Але нам вдалось на основі цього проекту створити громадську організацію. Ми балотувались в громадську раду міста, і нам вдалося пройти. Але найкраще з цього – це можливість отримати досвід.

Самому було б дуже складно, тому співпрацюємо з великими громадськими організаціями. Разом організовуємо концерти, флешмоби, заходи.

Про те, що навіть маленький крок – це крок

Ми збираємо кошти для діток, на АТО… Не так давно зібрали на лікування Артему Харченко (хлопчик потребував пересадки кісткового мозку, – прим. ред). Він одужав. Доклали хоч мале зернятко, але це дуже приємно. Хоча б щось, до чого ми причетні.

Коли щось вдається, коли бачиш посмішки, хочеться кричати про цей успіх. Хочеться сказати кожному, що ти можеш щось зробити, можеш щось змінити. На жаль, часто ми залишаємося непочутими.

Про байдужість

Найстрашніше – це байдужість. На одному нашому бажанні мало що можна зробити. Говоримо: зробімо якусь акцію, щось організуймо.. У відповідь – глуха стіна. А без підтримки це нереально зробити.

Люди бачать проблеми, але чекають, що знайдеться хтось добрий і все вирішить, хтось інший поїде до дитячого будинку, хтось інший дасть гроші на лікування.

Про використання образу волонтера

Пріоритети часто в грошовому еквіваленті. На жаль, для багатьох волонтерство – це маска, прикриття. Деякі волонтери просто користуються своїм становищем. Це псує репутацію тим, хто приходить у волонтерство справді допомагати.

Про каталізатори змін Кожен має розпочати з себе, як би заїжджено це не звучало. Дуже просто: бачиш валяється папірець. Маєш підняти його і викинути. Буде чистіше місто – буде менше хвороб. Буде менше хвороб –не треба тоді збирати гроші на лікування.

Про молодь

Перевага нашого покоління – те, що ми починаємо справді змінюватися, змінювати спосіб свого життя. Ми стаємо самостійнішими, свідомішими. Я думаю, що молодь усвідомлює: поки ти сам собі не зробиш сприятливий клімат, ніхто для тебе його не зробить.

Про важливіть комунікації

Добре є те, що люди готові до діалогу, до спілкування. Тебе почують. Навіть якщо не все зрозуміють. Навіть якщо не погодяться. Але, принаймні, вислухають, та, можливо, задумаються.

Про листи

Пишемо листи на Схід. Іноді нам привозять відповіді. Пишуть – дякуємо, стало так тепло після ваших слів. І тоді ще сильніше розумієш, що все це – не даремно.

Що можна зробити

Бути кращим, самовдосконалюватися, бути прикладом для інших – це те, що приносить радість, задоволення, бажання жити.

Оксана Грушанська