До змісту

“Ввімкни світло”. Анастасія Драй. #студенти

Публікація від 5 липня 2017.

Анастасія Драй – студентка нашого університету, котра посіла ІІІ місце в номінації «Наукові роботи на соціальну тематику». Вона розповіла про участь у Всеукраїнському дистанційному конкурсі студентських і учнівських робіт із соціальної педагогіки, про арт-терапію та своє наукове майбутнє.

– Як ти дізналася про конкурс?

– Про цей конкурс я дізналася від свого наукового керівника Гевчук Наталії Сергіївни. Вона розповіла про сам конкурс, а деталі я прочитала на сайті. Під її керівництвом я ще раніше брала участь в конференції та олімпіаді.

Окрім цього конкурсу, мені пощастило брати участь у 2-му етапі Всеукраїнської студентської олімпіади із соціальної педагогіки, яка відбулася в Харківському національному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Також була учасником наукових конференцій у межах нашого університету.

– Які умови конкурсу?

Наскільки я знаю, цей конкурс проводиться серед студентів та учнів, які пишуть наукові роботи із соціальної педагогіки чи соціальної роботи. В конкурсі є 4 номінації, однією з яких є «Наукові роботи на соціальну тематику». Саме таку тему я обрала для написання своєї наукової роботи.

Кількість учасників не обмежена. Заявку може подавати будь-хто. Метою цього конкурсу, як зазначалося вище, є залучення молоді до науково-дослідницької роботи.

Щодо основних умов конкурсу, то потрібно подавати самостійно підготовлені роботи (не більше 2-х авторів) з актуальних соціальних проблем, які є дослідницькими за своїм характером, мають наукове або прикладне значення, апробовані в соціальній сфері чи застосовані в навчально-виховному процесі. Також відповідно до кожної номінації були зазначені ще додаткові умови участі.

– Які привілеї участі в конкурсі?

Хтось один отримує гран-прі. Ще кожна з 4-х номінацій розрахована на 3 призових місця окремо для студентів й окремо для учнів. Усі, хто посів призові місця, отримують дипломи, а учасники, які не стали переможцями нагороджуються сертифікатами учасника конкурсу.

Вважаю, що такі конкурси і конференції допомагають відкрити в собі щось нове. Також, безперечно,в процесі дослідження ти відкриваєш для себе нові горизонти, отримуєш нові знання. По-друге, я люблю рух, переконана, що жодна хвилина не повинна пройти даремно. Люблю наповнювати своє життя приємними емоціями. По-третє, нові знайомства та досвід ніколи не є зайвими.

– Чим тебе зацікавила обрана тобою тема роботи («Використання арт-терапевтичних методів у роботі соціального педагога з сімями»)?

Загалом я цікавлюся арт-терапією. Мені подобається це вивчати. Так як моя спеціальність соціальний педагог, то різноманітність проблем, які повинен вирішити соціальний педагог у своїй діяльності, вимагає використання різноманітних методів і прийомів роботи. Одним із них є метод арт-терапії – терапії засобами мистецтва. Мені було цікаво простежити особливості розвитку сімейних взаємостосунків за допомогою використання цього виду методики. Саме це стало поштовхом для обрання такої теми.

Щодо кращого розуміння суті арт-терапії, то можу навести кілька прикладів. Наприклад, малюнкотерапія. Завдяки цьому методу дитина на малюнку може зобразити те, чого не може передати словами. Наприклад, якісь негативні емоції, які дадуть правильне розуміння проблеми для спеціаліста. Музикотерапія може допогти людям, які повернулися з АТО. Адже завдяки спокійній музиці вони можуть поринути у щось прекрасне й відволіктися від тих жахливих подій.

– Які в тебе плани на майбутнє?

Я не заглядаю далеко в майбутнє. Поки що хочу вступити до магістратури й продовжити навчання.

Щодо науки, то не впевнена в тому, що хочу надалі пов’язати своє життя з нею.

Марина Ковальчук, студентка 2 курсу

факультету української філології та журналістики