До змісту

Україно! Моя Батьківщина!

Публікація від 10 серпня 2017.

Україно! Моя Батьківщина!

Ти страждала в ярмі все життя.

Ячастинка твоя, я – краплинка

І землі твоєї дитя.

 

Україно! Безмежні простори.

В серці вогник любові горить.

Полонини, ставки, ріки, гори,

Синьо-жовтий стяг майорить.

 

Ти прекрасна, тобою милуюсь,

З кожним днем відкриваю тебе.

Про майбутнє твоє турбуюсь,

Твоя кров у мені тече.

 

Тут чудові краї, щирі люди.

Це Шевченка й Франка земля.

Українці усі – життєлюби.

Пісня лине гучно здаля.

 

Зустрічають завжди тут гостинно:

Хліб із сіллю на рушнику.

Сміх лунає у нас беззупинно,

Мають вдачу вкраїнці таку.

 

А природа чарує і манить,

В лісі чути щебет птахів,

Соловейко в гаю душу ранить,

Уночі линуть звуки сичів.

 

Та найбільша з усіх насолода-

Це добратись верхівки Карпат.

Відчуття неймовірні – свобода,

Ти захочеш вернутись стократ.

 

Життєдайна вода джерельця

Твою спрагу вгамує за мить,

Ти пірнаєш на дно озерця,

А серце так і щемить.

 

Україно! Моя ти єдина!

Незалежна, вільна, жива.

На весь світ найдорожча перлина

Серце б’ється і ожива!

Тетяна Магеровська, студентка факультету української філології та журналістики