До змісту

“Ввімкни світло”. Ірина Паур. #викладачі

Публікація від 18 травня 2018.

  • Сьогодні фонди Музею історії нашого університету містять велику кількість матеріалів: меморіальні предмети, твори мистецтва, писемні джерела, архівні документи, фотоматеріали тощо. Як вдалось зібрати таку кількість матеріалів?

Музей було відкрито 24 лютого 1971 року під час святкування 50-річчя заснування нашого закладу. З ініціативи ректора І. Іваха, працівники кабінету естетичного виховання (завідувач – доцент, кандидат філософських наук А. Грицюк) започаткували оформлення на четвертому поверсі головного корпусу першої експозиції музею історії.

15 лютого 1981 року, напередодні 60-літнього ювілею закладу, рада педінституту підтримала пропозицію ректора Анатолія Копилова про реконструкцію музею історії інституту та його офіційну реєстрацію. Експозиційну залу було перенесено в окрему аудиторію на третій поверх головного корпусу інституту. Також сформували громадську раду з п’яти осіб, головою якої (за згодою) обрали викладача кафедри фізкультури Е. Левицького, а керівником музейної кімнати призначили викладача М. Моцейка. Відкриття нової експозиції музею відбулося 1981 року. На цей час фонди оновленого музею нараховували 1177 експонатів (247 з яких – автентичні); з них сформували вісім експозиційних розділів.Окремі предмети оновленої експозиції були визнані унікальними та взяті на облік Кам’янець-Подільським історичним музеєм-заповідником: 1) фото з автографами 24-х радянських космонавтів; 2) фото студентів, які несли Олімпійський вогонь; 3) факел «Олімпіада-80».

У листопаді 2000 року для оновлення змісту експозиції та якісного оформлення музею історії наказом ректора університету А. Копилова було введено посаду завідувача музею, на яку було призначено колишнього керівника навчального відділу О. Мітіну. У 2003 році до 85-річчя заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету музей було реставровано, а його експозицію переоформлено. Відповідно до нової концепції, затвердженої ректором О. Завальнюком, історію закладу відображали дев’ять експозицій. Червону стрічку до оновленого музею перерізав В. Литвин.

З ініціативи ректора С. Копилова, до 100-річчя університету проводиться оновлення експозицій музею історії. Сучасні стенди та експонати відображають історію навчального закладу як одного з провідних освітніх, наукових та культурних закладів Західної України.

Я навела факти, про  які дізналася з документів, але мені дуже цікаво почути історію створення музею від людей, які цим займалися. Сподіваюся, що мені вдасться особисто зустрітися з Едуардом Левицьким та Олександрою Мітіною й отримати відповіді на запитання, яких неможливо знайти в офіційних документах.

  • У 2017 році оголошено акцію «Музейний експонат», розкажіть про неї.

Акція «Музейний експонат» закликає зберегти історію нашого закладу й поповнити фонди музею фотографіями, альбомами, документами, конспектами, книгами, приладами, речами, які якось причетні до його діяльності.

Так, ректор Сергій Копилов повсякчас сприяє поповненню фондів музею науковими виданнями з історії університету, архівними документами (студентська картка 1925 р.), нагородами, раритетними речами. Завдяки його ініціативі завідувач кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін І. Рибак передав до музею стіл професора І. Винокура. Я особисто пам’ятаю його лекції, він був талановитим істориком та дуже доброю людиною. І коли в музеї дивлюся на його речі, – він оживає у моїй уяві.

Також під час реорганізації кабінету технічних засобів навчання до музею були передані цікаві екземпляри засобів навчання радянської техніки, які поповнили фонд речових пам’яток. Сергій Копилов передав до музею намальовану на початку 1970-х рр. студентами історичного факультету карту «Політична карта Європи напередодні Другої світової війни», яку використовував на лекціях із «новітньої історії країн Європи та Америки» Анатолій Копилов (ректор 1977–2001 рр.).

Вагомий внесок у справу поповнення фондів зробили керівники факультетів: В. Дубінський, декан історичного факультету, він передав до музею речі професора І. Рибака (барсетку, годинник, окуляри, ручку); В. Лабунець, декан педагогічного факультету, – відеокасети та фотоальбоми; І. Стасюк, декан факультету фізичної культури, – оригінальні медалі, почесні грамоти спортсменів, спортивний інвентар та ін.

Також цінні експонати були передані до фондів музею С. Абрамовичем, В. Газіним, Т. Дуткевич, А. Задорожнюком, Л. Любінською, Л. Марчук, Л. Онуфрієвою, В. Федорчук, Ю. Хоптяром, В. Шинкарюком, Д. Яблонською.

Дякую всім хто підтримав нашу ідею!!!

  • Серед експонатів музею я побачив цікаву поштову листівку. Це якось пов’язано з Вашими науковими інтересами?

Ця поштівка відтворює зовнішній вид нашого університету на початку ХХ ст., оскільки він функціонував у приміщенні колишнього технічного училища. Її подарував музею науковий керівник мого дисертаційного дослідження «Поштова листівка як джерело соціокультурного середовища та історичної топографії Кам’янця-Подільського кінця ХІХ – початку ХХ ст.» Сергій Копилов. Поштові листівки – це унікальне джерело інформації, яке не лише зафіксувало зовнішній вид міста Кам’янця-Подільського визначеного періоду, але й за допомогою текстових повідомлень відтворювало буденне життя кам’янчан.

  • Чи плануєте ви реалізувати ще якісь проекти?

Наразі ми розробляємо три нових стенди – «Наші олімпійці», «Нема переводу богатирському роду», «Університет пишається своїми героями».

Також у фондах музею зберігається багато непідписаних фотографій, тому планую на сайті музею створити розділ, де були б розміщені ці світлини, можливо, хтось упізнає там себе чи своїх знайомих. Така робота сприятиме опису та систематизації фотографічного фонду нашого музею.

  • Які модернізації ви провели б у музеї історії нашого вишу?

Оскільки наш музей укомплектований стендами, то виникає проблема демонстрації тимчасових експозицій, тому нам потрібен проектор.

  • Які моменти студентського життя вам найбільше запам’яталися?

Для мене студентське життя асоціюється з книжками і бібліотекою історичного факультету. Найяскравішим був п’ятий курс, коли ми у день студента, одягнувши військову форму (в рік нашого випуску ми обрали саме військову тематику), випробовували «на міцність» наших викладачів різними завданнями і танцями. Хто не хотів танцювати, мусив «проспонсорувати» наш випуск, кинувши щось до трилітрової банки. Так ми назбирали на музичний супровід випускного вечора.

  • Що ви хотіли б побажати студентам, викладачам та всім працівникам нашого вишу з нагоди 100-річного ювілею?

Розвитку та процвітання нашому закладу. На 50-річчя університету наші випускники 20-30-х рр. на сторінках Книги відгуків записували: «Бажаємо зустріти 100 років…». Їх побажання виконано. Наше з Вами завдання – зробити все можливе, щоб 100-річчя стало початком нових звершень, і тоді майбутні покоління святкуватимуть 200 років і більше.

Максим Сльозкін