До змісту

"Ввімкни світло". Володимир Кшевецький. #викладачі

Публікація від 18 вересня 2018.

Декан факультету іноземної філології Кшевецький Володимир Сергійович про свій життєвий шлях, мрії і секрети викладання.

  • Чим зумовлений вибір Вашого життєвого шляху, який пов’язаний саме з іноземною філологією?

Не знаю, мабуть, ще в школі я надавав перевагу предметам гуманітарного спрямування.

Досить рано навчився читати, у школі подобалася англійська мова. Брав участь в олімпіадах із мови та літератури, навіть були спроби вивчати німецьку, щоправда, виявилися не зовсім вдалими. По життю мене завжди супроводжувала філологія й жіночі колективи. Після 9-го класу вступив до ліцею (філологічна група), де було троє хлопців і двадцять вісім дівчат. В університеті так само: двоє хлопців, а решта – дівчата.

В 11-му класі посів перше місце в рамках Малої академії (м. Київ) з наукової роботи «Складні присудки в романі «Мотря» Богдана Лепкого» під керівництвом проф. Н.Я. Грипас. Пізніше в мене з’явилося бажання вступити до того чи того університету на філологічний факультет. Я обрав університет у Кам’янці-Подільському. Успішно склавши співбесіду, вступив на філологічний факультет, який на той час поєднував сучасні факультети української та іноземної філології.

Після 5-го курсу зрозумів, що хочу щось змінити у своєму житті і, по-доброму «втомившись» від навчання, пішов працювати до ліцею №18, де викладав англійську та українську мови й зарубіжну літературу. Через рік, «відпочивши», на запрошення професора О.С. Волковинського повернувся до аспірантури, отримавши навантаження сумісника на кафедрі зарубіжної літератури.

Знання з іноземної мови допомогли мені, коли я працював на посаді керівника відділу наукової роботи і міжнародних зв’язків.

Окрім усіх цих чинників, я завжди розумів, що мова відкриває дорогу в майбутнє. Адже якщо ти не знаєш іноземної мови, то як ти зможеш у житті чогось досягти. Безумовно, вивчення мов необхідне й для отримання гарної перспективної роботи.

  • Які у Вас є життєві цілі?

Обійнявши посаду декана факультету, я передусім задумався над написанням докторської дисертації. Проте життя вносить певні корективи, і сьогодні я можу з упевненістю сказати, що найважливіша моя мета – це сім’я. Щаслива, здорова сім’я для мене на першому місці. Докторантура – на другому.

Бажання працювати за межами України саме зараз у мене немає. Я досить часто буваю за кордоном. Востаннє був у жовтні-листопаді в Кракові та Варшаві у двох університетах за програмою місячного стажування. Бажання залишитися довше, в іншій країні, чесно кажучи, не було. Життя за кордоном відрізняється від того життя, про яке ми читаємо в книгах і яке ми бачимо по телевізору. І знову ж таки поїхати працювати за кордон означає тимчасово залишити свою сім’ю, а до цього мої рідні не готові.

Досягти своєї мети дуже легко, просто не потрібно нічого боятися, не варто думати, ви чогось не можете досягти. Завжди є мета, і до неї потрібно йти. Якщо бути наполегливим, то всього можна досягти.

Що є найцікавішим у роботі декана?

Найцікавіше в роботі – це спілкування з людьми. Декан спілкується з усіма викладачами, із студентами. Спілкування з людьми передбачає аналіз ситуації, тому що факультет для мене – це один великий колектив, у якому не завжди все мирно й гладко. Досить послухати думку однієї людини, а потім вислухати іншу людину стосовно тієї самої ситуації. Після цього вже можна зробити правильні висновки й намагатися “загладити” всі кути.

Також ставлю собі за мету створювати умови для розвитку факультету, щоб студентам було комфортно навчатися, а викладачам – працювати.

Яка Ваша особиста методика викладання?

Особисто розробленої авторської методики в мене немає. Я користуюся традиційними методами викладання, яких навчили мене мої старші колеги. Те, що мені найбільше подобається, – це знову ж таки інтерактив під час лекцій. Якщо я читаю лекцію, то це повинно бути не тільки слухання студентами підготовленого матеріалу, а й контакт з аудиторією і двобічне спілкування. Те саме на практичних заняттях. Мені здається, що я все ж таки демократичний викладач, тому що намагаюся почути студента, зрозуміти його й адекватно оцінити.

  • Скільки мов Ви знаєте?

Я знаю англійську, російську й посередньо польську мову. Ще на першому курсі університету мені подобалося вивчати латину. Досі пам’ятаю деякі вирази. Але це є мертва мова, тому не знаю, чи її можна зарахувати до цього списку. Щодо латини, то вважаю, що студенти повинні її вивчати, тому що вона використовується в багатьох сферах людської діяльності. В будь-якому випадку філологам потрібно знати хоч би її основи. Зрештою, мені здається, що її треба вивчати хоча б для того, щоб мати змогу заспівати наприкінці четвертого курсу «Gaudeamus» (як роблять студенти усього світу).

Також є мови, які мені хотілося б вивчити. Найбільше мені зараз до вподоби іспанська. Вона цікавить мене тому, що, здається, це третя чи четверта мова серед найбільш поширених у світі. І в мене особисто є мрія потрапити до Іспанії. Мені вже доводилося там бути десять років тому, коли я лише завершив навчання в університеті. Іспанці неохоче спілкуються англійською, вони дуже гідно поціновують свої національні пріоритети, зокрема свою мову. Навіть відмовляються спілкуватися англійською, хочуть чути лише іспанську. Також мене приваблює колорит Латинської Америки, де поширена саме іспанська мова.

  • Яка особливість студентів факультету іноземної філології?

Мені здається, що студенти факультету іноземної філології більш критично мислять, більш оригінально сприймають життя. У них більш розвинене образне мислення, вони багато читають, подорожують. Майже всі студенти, починаючи з першого курсу, свої канікули проводять за кордоном. І ми в цьому їх лише підтримуємо. Ми пропонуємо їм багато різноманітних програм стажування. І коли студенти повертаються з Європи, то мають змогу порівняти, що відбувається там, і намагаються найцікавіше, найновіше запроваджувати й тут. Студенти факультету намагаються «to think out of the box», тобто виходити за межі якихось рамок і сприймати світ ширше й різноманітніше.

Марина Ковальчук, студентка 4 курсу

факультету української філології та журналістики