До змісту

Увімкни світло #Тетяна Сторчова # викладачі

Публікація від 6 листопада 2018.

Labor et patientia omnia vincunt!

Університет ­ – це путівка в життя, чудовий плацдарм для самореалізації, це люди, які залюбки діляться своїми знаннями, допомагають формувати світогляд, вказують на правильний напрям розвитку. Це розумні, толерантні, справедливі наставники. Нам випала чудова нагода поспілкуватися з людиною, яка користується неабиякою повагою та авторитетом як серед студентства, так і серед своїх колег, людиною, яка ніколи не зупиняється на досягнутому. Нашим респондентом стала Тетяна Володимирівна Сторчова, керівник відділу міжнародних зв’язків, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри англійської мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

  • Тетяно Володимирівно, розкажіть, будь ласка, про найцікавіше з вашого студентського життя.

З великою вдячністю та повагою згадую Петра Єфремовича Ткачука, який, не встигнувши зачинити двері навчальної аудиторії, вже читав лекцію без жодних нотаток. Його курс старослов’янської мови був для мене фантастикою (в гарному сенсі цього слова). Я ніяк не могла усвідомити масштаби філологічних знань непересічного науковця. Люблю свою студентську групу, хоча пройшло вже близько 20 років, як ми отримали дипломи спеціаліста, але таке враження, наче й нічого не змінилося, правда, трохи стали старшими…

  • Чому Ви вирішили присвятити своє життя саме педагогічній діяльності?

Ще зі шкільних років я бачила себе вчителем, але ніколи не могла уявити, що буду викладати в університеті. Життя часто вносить свої корективи й так викладає життєві пазли, що потрібно виходити із зони власного комфорту й пізнавати все, що чекає тебе по інший, невідомий бік. Тут з’явилася латина, яку я опановувала з величезним задоволенням та цікавістю. Чітка, прозора структура мови навчила мене правильно організовувати свій час, свої думки та, власне, й своє життя. Я почерпнула багато мудрості з lingua Latina. Щиро вдячна Жанні Григорівні Гуменюк, моєму викладачеві та мудрій наставниці, яка допомогла мені зрозуміти, що значення мови – ­ це культура думки, це рівень мислення, це духовне обличчя людини. Любов та інтерес до мови стали основою для написання дисертації саме з методики викладання класичних мов. Пишаюся тим, що керівником мого наукового дослідження був єдиний доктор наук в Україні з методики навчання класичних мов – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Вячеслав Шовковий.

  • Ви молодий науковець, але вже досягли значних успіхів у своїй роботі. Неможливо не згадати той факт, що в день 100-річчя університету Вас було нагороджено відзнакою «За заслуги перед міською громадою». Чим для Вас є ця нагорода?

Отримана нагорода для мене є дуже почесною, хоча ніколи не задумувалася, успіх це, чи не успіх. Зауважую лише: вдалося мені зробити те, що запланувала чи ні, які помилки допустила, як їх виправити. Працюю й отримую задоволення від того, що роблю. Звісно, потрібно вміти планувати свій час, правильно розставляти пріоритети та не боятися помилятися. Моїми улюбленими висловами є «Debes, ergo potes» та «Si vis vincere disce pati», вони допомагали мені долати життєві труднощі.

  • Що є для Вас головним джерелом натхнення в підкоренні нових освітніх вершин?

Надихає моя донечка та її сім’я, батьки, друзі, любов та підтримку яких я відчуваю щоденно. Також стимулює швидкоплинність часу, бо хочеться в житті багато встигнути зробити та пізнати.

  • Упродовж декількох років Ви були керівником Лінгвістичного центру. Розкажіть, будь ласка, які труднощі Вам довелося долати під час реалізації цього проекту.

Проект Лінгвістичного центру, який довелося започатковувати та розвивати, став для мене доброю школою виживання та надзвичайно корисним досвідом у процесі поєднання менеджменту та методики навчання іноземних мов. Почитати все з «tabula rasa» водночас і легко, і складно. Проект є надзвичайно важливим для університету. Саме ця думка рятувала всю нашу команду в складні часи. В нас були труднощі: ми зіткнулися з проблемою відсутності практики нових технологій у викладанні іноземних мов. Ми побачили, що академічність викладання англійської в межах граматико-перекладного підходу та використання старих методів навчання радянського періоду в ХХІ столітті мають досить низький навчальний ефект. Нам довелося шукати фахівців-професіоналів із новим баченням методики. Минулого року ми запросили до Лінгвістичного центру сертифікованого тренера Анастасію Рибак, яка провела для нас надзвичайно ґрунтовний курс підготовки до складання іспиту Teaching Knowledge Test (Module 1)від Cambridge Assessment English. Я пишаюся тим, що нам вдалося це зробити й усі успішно склали іспит та отримали сертифікати європейського зразка, які дозволять нам викладати англійську мову навіть за кордоном. Зараз ми викладаємо англійську за новітніми технологіями методики та продовжуємо досконалювати свої вміння і навички під час викладання іноземних мов.

  • Які перспективи в розвитку інтернаціоналізації вищої освіти Ви бачите як керівник відділу міжнародних зв’язків?

Перспектив є надзвичайно багато, а це означає, що в нас ­ ще більше завдань та роботи для їх реалізації. Відділ міжнародних зв’язків було створено на початку вересня 2018 року, і наша команда – Алла Хоптяр та Олександра Магдій ­ – наполегливо працює над втіленням стратегічних завдань щодо підвищення рівня міжнародного визнання університету у світовому освітньому та науковому просторі. В жовтні ми запустили сайт відділу міжнародних зв`язків, зараз розробляємо англомовну версію веб-сайту університету. Підписано декілька важливих угод про міжнародну співпрацю, попереду ­ багато угод, які відкриватимуть нові можливості для активізації академічної мобільності, розроблення спільних міжнародних наукових проектів тощо.

В університеті активно працює програма Erasmus+, і ми щиро раді тому, що вже наступного семестру науково-педагогічні працівники, які пройдуть конкурсний відбір, у рамках програми Erasmus+ матимуть чудову нагоду презентувати свої викладацькі вміння та високий рівень володіння англійської (В2) в одному з університетів Словаччини. Участь у програмі Erasmus+ заохочується гарними грантами, тому це чудова мотивація для викладачів вивчати іноземні мови та впроваджувати інноваційні підходи у викладанні навчальних курсів. Такі ж можливості відкриті перед студентами Університету Огієнка. Пройти курс семестрового, або річного навчання за своїм фахом із винагородою у 800 євро на місяць в університеті Європейського Союзу є потужною життєвою та фаховою практикою. Недарма кажуть: «Erasmus isn’t one year in your life, it’s your life in one year».

  • Ви виховуєте нове покоління майбутніх філологів. Які надії покладаєте на своїх студентів?

Я хочу бачити своїх студентів передусім порядними людьми, гідними звання “вчитель”, висококваліфікованими та небайдужими фахівцями, які готові до щоденного професійного випробування, в чиїх серцях ніколи не згасатиме вогник цікавості та завзятості, які люблять свою роботу й завжди готові приймати нові виклики долі та втілювати нові ідеї на шляху оновлення вітчизняної освіти.

  • Якою Ви бачите нашу Alma Mater у новому столітті?

Наш університет є високо поціновуваним на національному рівні, що є передумовою його визнання на міжнародному рівні. Бачу наш університет інтернаціональним, із запровадженими міжнародними стандартами якості освіти, із активною академічною мобільністю як науково-педагогічних працівників, так і здобувачів вищої освіти. Цього можна досягти завдяки підвищенню рівня володіння іноземними мовами та розвитку наукових досліджень. Впевнена: наша alma mater успішно здолає всі перешкоди на шляху інтернаціоналізації вищої освіти в Україні, адже «Sic itur ad astra»!

  • Дякуємо Вам за змістовні відповіді та бажаємо творчої наснаги в роботі й успішної реалізації ідей!

Діана Яцишин, студентка 3 курсу факультету інозеної філології