Хто пізнає Шевченка, стає ближчим до Бога, до тої вищості, яка тримає нас

Хто пізнає Шевченка, стає ближчим до Бога, до тої вищості, яка тримає нас

13 березня 2019 року на факультеті української філології та журналістики О. А. Рарицький, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури та компаративістики і Н. П. Шеремета, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови провели бінарну лекцію «Тарас Шевченко в житті і слові української НАЦІЇ».

Олег Рарицький звернувся до аудиторії із промовою про високу місію Тараса Шевченка в українській історії та культурі, його непересічну роль у творенні й розбудові України як незалежної і самостійної держави. Доповідач наголосив на значимості постаті Кобзаря у творенні нової української літератури, яка з появою у ній Кобзаря увиразнилася глибоко національними рисами, збагатилася новими темами та ідеями і стала врівень європейських літератур. Шевченко вивів Україну, її культуру поза межі колоніального існування, визначив питому вагу рідного слова, окреслив шлях розвитку нації і назавжди залишився для українців Світочем духу, Символом нескореності й незламності.

Наталія Шеремета окреслила постать Тараса Шевченка як творця нової української літературної мови. Лекторка прокоментувала глибоку народність Шевченкового ідіолекту, лексико-фразеологічну багатогранність його творів, мовно-виразовий феномен вершителя нової української літературної мови. Опираючись на історичні умови зродження закованої в московські кайданки України, Наталія Петрівна довела, що саме Тарас Григорович Шевченко зорієнтував українську мову на весь україномовний територіальний та історичний обшир, вивів на шлях широкого літературного розвою, поєднав українців, за словами Аріадни Стебельської, «і зорово, і слухово, і інтелектуально, і емоційно», бо мова стала органічною частиною української нації – її символом. «Глибини Шевченка треба пізнавати. Хто пізнає Шевченка, стає ближчим до Бога, до тої вищості, яка тримає нас», – висновкувала Наталія Петрівна словами Павла Юхимовича Гриценка – директора Інституту української мови Національної академії наук України.

Наявність в аудиторії двох лекторів пожвавила лекцію як традиційну форму навчання, допомогла ширше і глибше осмислити подвижницьку працю Кобзаря.

Студенти декламували улюблені вірші великого Українця. В аудиторії лунали твори найрізноманітнішої тематики: уривки з поеми-послання «І мертвим, і живим, і ненародженим…» (Аліна Довга, Вікторія Кравчук), поезія «Думка» (Карина  Бурса), твір «Доля» (Альона Самбольська), філософські поезії «Минають дні, минають ночі…» (Ксенія Вільховецька) та «Буває, іноді старий…» (Анастасія Бучковська), балада «Лілея» (Ірина Греньків), вірш-медитація «Мені однаково, чи буду…» (Ольга Перепелюк). Дівчата щиро та патріотично проголошували пророчі Шевченкові вірші. Поезія українського Генія надихала на роздуми, видавалося, що то сам безсмертний Пророк мовить до нашого народу, безсмертним словом надихає на боротьбу за національні пріоритети – мову, віру, культуру.

Окрасою лекції стала медійна інсценівка «Шевченко серед нас» – відеоролик, який підготували студенти 4 курсу спеціальності «Журналістика» (викладач – Колупаєва О.М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики). Викладачі та студенти озвучували ті слова поета, що найбільше припали їм до душі.

Позитивну атмосферу лекції доповнив виступ Л.І. Громик, кандидата філологічних наук, доцента кафедри історії української літератури та компаративістики, а надто її спонукання до дискусії щодо спроб осучаснення  «забронзовілого» Тараса Шевченка у мистецтві, зокрема представлення поета в образах різних героїв голлівудівських блокбастерів. Студенти жваво долучилися до обговорення, чи варто саме так «осучаснювати» того, кого ми називаємо світочем української нації, її духовним генієм та моральним авторитетом, та чи забезпечить таке «осучаснення» Кобзаря легший і простіший шлях молодому поколінню до сприйняття і розуміння Шевченка та його спадщини. Діана Цегельник, Аліна Довга, Ангеліна Заплітна, Дар’я Бановська переконливо й емоційно доводили позачасовість меседжів Тараса Григоровича.

Декан факультету Коваленко Б.О., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, наголосив на актуальності Кобзаревого повчання «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя» і закликав студентів сумлінно навчатись, критично мислити, бути креативними та справжніми українцями.

Доповнила лекцію виставка Шевченкових творів та праць про величного генія України. Серед них найпомітніше вирізнялася унікальна рукописна збірка поезій Тараса Шевченка «Мала книжка», більше відома як «захалявна», що містить перші редакції відомих творів поета періоду 1847-1850 років у факсимільному відтворенні, що дозволить читачам пізнати автентичні тексти великого українського митця.

Вразив присутніх і «Кобзар» з палітуркою кольору камуфляжу, адже до цієї збірки ввійшли твори Тараса Шевченка, адресовані українським воїнам, що боронять нашу рідну країну. У віршах найповніше виражена поетова любов до України та її волелюбного народу – багатосотлітнього борця за право жити у власній незалежній державі.

«Шевченківська енциклопедія» в 6-ти томах як підсумок понад півторасторічного вивчення всіх аспектів шевченкіани, «Історія української літератури», четвертий том якої приурочено оглядові творчості незламного героя-українця й інші. Студенти мали змогу детально ознайомитися з кожною працею про величного генія.

Талановита подвижницька праця Тараса Григоровича Шевченка не залишає сумнівів: сучасне завжди виростає з фундаменту минулого, а майбутнє залежить від того, наскільки кожен усвідомить «хто вони, чиїх батьків діти». І тоді нарешті світанок україноцентричної України настане.

Досвід бінарних лекцій з курсів «Історія української літератури» та «Історія української літературної мови» став корисним для студентів 1-го та 3-го курсів спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)», що отримали потужний мотиваційний стимул до здобуття якісної освіти.

Наталія Шеремета, заступник декана з навчальної роботи
та забезпечення якості освіти,

Олег Рарицький, завідувач кафедри української літератури
та компаративістики