Що таке археологічна культура? Як з’явився цей термін? Про це та інше йшлося в публічній лекції, яка відбулася 15 жовтня 2019 року на історичному факультеті.
Лекторами виступили: Івона Собковяк-Табака, доктор габілітований, професор Інституту археології та етнології Польської академії наук, та Олександр Дяченко, кандидат історичних наук, науковий співробітник інституту археології НАН України. Серед іншого, в лекції вони представили деякі результати роботи над проектом «Динаміка преісторичної культури: комплексний аналіз джерел із Центральної та Південно-Східної Європи», що фінансується Національним науковим центром Республіки Польща.
Лекція розпочалася з обговорення питання про виникнення самого терміна. Термін “археологічна культура” зародилася ще на початку XX століття. Саме тоді археологічна наука почала виходити на новий рівень розвитку. Тоді ж деякі науковці дійшли думки, що культура має пряме відношення до етносу, – “Один горщик – один народ”, – висловлювався Г. Косінна. Кожен етнос має свою культуру, тобто певні ознаки, за якими його можна було б ідентифікувати. Проте ототожнення археологічної культури з етносом є помилковим.
Також слухачам було чітко роз’яснено сутність терміна та принципи, за якими визначають археологічну культуру:
“Якщо згуртувати подібності, відмінності й виставити їх щаблями, то можна об’єднати їх, чи розрізнити різні археологічні культури, чи об’єднати їх в культурні комплекси”, – зазначив Олександр Вікторович.
Безсумнівно, важливими ознаками у визначенні археологічної культури є територія і час. Відповідно до цих ознак розглядалися такі питання: культура як складна організована система, культура як інформація, основні принципи організації культурної системи. Також було зроблено акцент на тому, що основну частину пам’яті про культуру зберігають традиції. Різні аспекти культурної динаміки є математично вимірними.
Культурне розмаїття може характеризуватися основною ознакою – територіальною експансією. Чим більше території займає культура, тим більше буде її локальних варіантів. Однак, таке припущення не відповідає наявному фактажу, а за динамікою культурного розмаїття стоять складні процеси, які можна моделювати математично. Це було пояснено на прикладі Трипільської культури.
“Культура народжується, живе і вмирає” – все це просто слова, поки за ними не стоїть конкретна математика”, – стверджує Олександр Вікторович. За допомогою математичного моделювання, використовуючи відповідні формули, можна з точністю розрахувати різноманітні процеси, такі, як: культурна експансія, міграції, поширення винаходів.
У підсумку Олександр Дяченко зазначив, що зараз виявлена велика кількість археологічних культур і процес їх дослідження не зупиняється, він стрімко розвивається.
Юлія Трохіна, студентка другого курсу історичного факультету