Нова українська школа: виклики та перспективи освітньої реформи

Нова українська школа: виклики та перспективи освітньої реформи

Такою стала тема цьогорічної конференції, проведеної за ініціативи МОН 19 серпня у м. Києві. Учасниками стали представники освітньої галузі з різних регіонів України – працівники закладів дошкільної, початкової, середньої,
професійної та вищої освіти. Від нашого університету до складу делегації Хмельницької області ввійшов перший проректор Володимир Дубінський.

Захід пройшов у два етапи: загальна панель: «Візія реформування української освіти, виклики майбутнього» та робота у секціях.

Конференція розпочалася із промови міністра освіти та науки України Лілії Гриневич. Вона зазначила, що об’єднуючим фактором сьогоднішнього українства має стати чітко визначена мета української освіти – побудова суспільства освіченого загалу.

На думку міністра на часі важливий етап реформи освіти – переосмислення місії українських університетів в сучасному світі. “Університети мають генерувати нові знання, пропонувати нові сценарії для розвитку суспільств, віднайти своє місце у глобальному просторі вищої освіти та науки. Це неможливо без зміни системи фінансування, відповідної мережі, суголосних потребам сучасного ринку праці освітніх програм, розвитку сучасних внутрішніх та зовнішніх систем забезпечення якості, у чому допоможе новостворене НАЗЯВО”, – зазначила Лілія Гриневич. На її думку, для цього має змінитися ідеологія мислення всередині університетів.

У сучасному світі неможливо зростати самотужки. Виші повинні навчитися працювати у відкритих системах, об’єднуючи навколо спільноту однодумців, а не маринуватися у вузьких межах окремого закладу”, – наголосила міністр освіти.

Окремо вона підкреслила важливість розвитку науки в університетах.

Традиційно недооцінена сфера роботи вишів – розвиток науки. Це при тому, що без неї не буває якісної вищої освіти.  Для підтримки науки в університетах за останні три роки ми впровадили базове фінансування наукових досліджень, розвивається мережа центрів колективного користування  сучасним науковим обладнанням, розширено грантові програми, усі виші вже мають безкоштовний доступ до наукометричних баз Scopus і Web of Science. І ці можливості треба розвивати”, – зазначила міністр.

Вона закінчила свій виступ зазначивши, що Україна має прагнути до того, щоб вся система освіти наскрізно готувала людей до складних викликів майбутнього, які вимагають від нас принципово нових підходів до навчання та розвитку можливостей наших громадян і творення суспільства освіченого загалу.

На секційних засіданнях також розглядалися ситуаційні питання сучасної системи освіти України, серед яких: концепція розвитку професійної освіти, автономії закладів освіти, інклюзії, освітньої статистики та фінансування.

Юлія Штефанко, провідний фахівець навчального відділу