Упродовж 1918 року зі шпальт газети «Нова Рада» не сходило ім’я Івана Огієнка, першого ректора нашого університету. Було розміщено чимало репортажів з відкриття цього потужного освітнього закладу на Поділлі. Щороку 22 жовтня наша альма матер відзначає чергову дату свого народження. Дуже гарною традицією стало проведення щорічної наукової конференції молодих вчених саме в цей пам’ятний і святковий день.Не дарма відомий український діяч Петро Холодний у своїй промові на відкритті університету в жовтні 1918 року зазначив: «Тут в університеті йтиме наукове розроблення питань, що становитиме культурний розвій України. Живи ти віки, кам’янецький університете, будь славою рідної землі. Нехай зростає в тобі вільна українська наука. Квітчайся рясним квітом наукових праць на добро Поділля й України. Вам, пане ректоре й панове професори, зичу щасливої педагогічної й наукової праці. Вам, панове студенти, дай Боже гаряче серце до науки й до батьківщини…». Адже науковці, які працюють і навчаються в нашому класичному університеті своїми досягненнями в різних галузях науки сприяють дальшому розвитку вишу і утверджують його авторитет.
Саме визначення «молоді вчені», по правді кажучи, надзвичайно улесливе і так гріє душу особливо для вчорашніх магістрантів, які роблять свої перші кроки в «дорослій науці», навчаючись в аспірантурі. Але в будь-якій довідниковій літературі значиться, що молоді вчені – це дослідники віком до 35 років. Тому вчорашнім студентам не треба дуже сильно зазнаватися.
Коли ще на початку місяця мені на мейл надішло запрошення підготувати доповідь, яка торкатиметься теми мого дослідження для відповідної конференції, я вирішила скористатися такою нагодою. Незабаром впродовж 22-23 жовтня 2014 року в стінах університету відбулася VI наукова конференція молодих вчених, ініційована відділом наукової роботи і міжнародних зв’язків К-ПНУ імені Івана Огієнка. У кожному навчальному корпусі по факультетах активно кипіла робота секцій і підсекцій. Мені і також моїм друзям випала нагода взяти участь у роботі підсекцій, які діяли на історичному факультету.
Аспіранти та молоді викладачі нашого вишу змогли висвітлити будь-який спектр свого дослідження і презентувати його слухачам секції чи підсекції, до якої вони були прикріплені:
• Економічних дисциплін;
• Історії;
• Іноземної філології;
• Української філології;
• Журналістики;
• Корекційної та соціальної психології та педагогіки;
• Мистецьких дисциплін;
• Педагогіки, теорії та практики дошкільної і початкової освіти;
• Природничих наук;
• Фізико-математичних наук;
• Фізичного виховання, спорту і здоров’я людини.
Більше 140 унікальних наукових доповідей було в цілому заслухано разом по усіх секціях. Незабаром усі матеріали будуть видані окремим збірником за результатами цієї конференції. Варто додати, що апробація дослідження дуже важлива для молодого науковця. Діалог і дискусії між колегами дають значний поштовх до подальшого самовдосконалення і більш наполегливої роботи над вивченням своєї теми.
Ольга Комарова, гол. редактор газети.
Світлини О. Комарової та С. Щура.