День: 30.07.2019

Діана Гаврушко Актуально, Новини університету

Нові рейтингові вершини Університету Огієнка в 2019 році

29 липня 2019 р. Лабораторією кіберметрики («Cybermetrics Lab») Національної дослідницької ради Іспанії («Spanish National Research Council», CSIC) при Міністерстві науки та інновацій Іспанії було оприлюднено результати міжнародного вебометричного рейтингу університетів світу за рівнем їх присутності в Інтернеті «Webometrics Ranking of World’s Universities» (URL: http://www.webometrics.info/en/Europe/Ukraine%20). Рейтинг розробники оприлюднюють двічі на рік – у липні та в січні.

Рейтинг «Webometrics Ranking of World’s Universities» засновано на аналізі представленості понад 27 тисяч ЗВО з усього світу (в тому числі й 320 українських) вишів у глобальному інформаційному просторі, де до уваги беруть такі показники: Presence (присутність); Visibility (видимість); Transparency (or оpenness) (прозорість, або відкритість); Excellence (or Scholar) (якість, або науковість).

До першої трійки серед українських вишів увійшли Сумський державний університет (1977 місце серед вишів світу), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2011 місце), Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (2242 місце).

Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка в рейтингу станом на липень 2019 р. досягнуто найвищого показника за останні роки, зокрема:

– у січні 2018 р. – 75 місце серед 327 українських ЗВО, що були подані в рейтингу, та 7999 місце в загальному світовому рейтингу, в якому було представлено більше 27 тисяч університетів та навчальних закладів світу;

– у липні 2018 р. – 85 місце серед 326 українських ЗВО (7978 місце в загальному світовому рейтингу серед більше ніж 27 тисяч університетів та навчальних закладів світу).

– у січні 2019 р. – 85 місце серед 323 українських ЗВО (7996 місце в загальному світовому рейтингу серед більше ніж 27 тисяч університетів та навчальних закладів світу);

– у липні 2019 р. – 53 місце серед 320 українських ЗВО (6182 місце в загальному світовому рейтингу серед більше ніж 27 тисяч університетів та навчальних закладів світу)!

Попереду нові 100 років успіху!

Навчально-методичний центр
забезпечення якості освіти

Діана Гаврушко Актуально, Археологічні дослідження, Новини університету

Археологічні дослідження у Кам’янці-Подільському тривають

Однією із ознак, що свідчить про високу підготовку фахівців історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка є те, що, починаючи з 1963 року в нас діє археологічна експедиція, яку започаткував відомий український археолог, д.і.н., академік Іон Винокур.

За 56 років студентами-практикантами було досліджено чималу кількість пам’яток: черняхівську майстерню в с.Бернашівка, старожитності літописної Бакоти, давньоруське городище в с. Губин, городище чорноліської культури у с.Рудківці, незліченну кількість археологічних об’єктів у Кам’янці та його околицях.

Цього року студентам першого курсу історичного факультету випала нагода дослідити поселення трипільської культури в урочищі Татариски, що в с.Смотрич Кам’янець-Подільського району. Очолює Міжнародну Подільську трипільську експедицію Олександр Дяченко – кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології енеоліту-бронзової доби Інституту археології НАН України та Івона Собковяк-Табака – доктор історичних наук, професор Інституту археології та етнографії Польської академії наук.

Дослідження цієї пам’ятки здійснюються коштом гранту Національного наукового центру Польщі. Так, польськими фахівцями навесні було здійснено геофізичну зйомку поселення, що дало змогу виявити житла, заглиблені об’єкти, такі як господарські ями та рів, тощо.

До вивчення пам’ятки активно долучились випускники університету: кандидати історичних наук Павло Нечитайло (керівник К-ПААЕ ДП НДЦ ОАСУ ІА НАНУ) та Ігор Старенький (провідний науковий співробітник К-ПДІМЗ), завідувач відділу “Музей старожитностей” К-ПДІМЗ Петро Болтанюк та студент 4 курсу історичного факультету Євгеній Левінзон.

Під час досліджень вже вдалося розкрити залишки трипільського житла та чималу кількість фрагментів керамічних виробів. Цікавою знахідкою є дві гончарні печі, котрі, ймовірно, використовувалися для виробництва посуду. Це свідчить про значний розвиток цього поселення та проливає світло на історії трипільських племен Середнього Подністров’я на класичному етапі їх розвитку.

Максим Сльозкін, Євгеній Левінзон,
студенти 4 курсу історичного факультету