Усе приходить завжди з досвідом, навіть вміння списувати також. Вже на четвертому курсі Ви вмітимете підглянути в підручник прямісінько перед носом у екзаменатора. Ваші шпаргалки стануть значно коротшими, проте більш інформативнішими – Ви швиденько «профільтруєте» увесь непотріб і зможете зосередитися на основному матеріалі. І найголовніше – навчитеся гарно і переконливо відстоювати свою думку. Пам’ятайте, що викладач бажатиме рівного спілкування, краще оцінить відповідь, яка складатиметься з Ваших власних міркувань, а не з затертих тез конспекту. Якщо, дорогі читачі, Ви все-таки наважитеся підготувати шпаргалки, то раджу зупинитися таки на старих перевірених методах: ніколи не надійтеся на диктофони, мобільні телефони, планшети і нет-буки. Цифрова техніка завжди може розрядитися або не ввімкунтися ненароком, або wi-fi не спрацює – і тоді Вашу свідомість огорне справжня розгубленність, а по тілу пробіжить легке тремтіння від подальшої перспективи складення іспиту.

Шпаргалки, до речі, виручали не одне покоління студентів протягом багатьох століть. Наприклад, в одному з музеїв Китаю можна побачити шпаргалку, датовану XIV ст. Із тих пір прогрес далеко пішов. З’явились спеціальні невидимі чорнила, які можна розгледіти лише під ультрафіолетовим світлом, мобільні телефони, завдяки яким студенти перекидають один одному SMS-ки, безпроводові мікронавушники. А скільки ще варіантів шпор вигадали самі студенти, напевно, ніколи не вдасться порахувати. Зазвичай студенти пишуть “бомби” – готові відповіді на питання, які потім використовують безпосередньо при здачі іспиту. Із власного досвіду скажу, “бомби” підходять краще для модульних чи самостійних. Поки шукатимете потрібний варіант,  викладач реально може “вибухнути” від вашої “бомби” – вижене геть за двері. Можна піти іншим способом: написати відповіді на малеких листочках і пороспихувати їх куди заманеться. Але, більш за все, я люблю “гармошки”. Зазвичай саме ними користуються студенти з І курсу, а до останнього стають справжніми майстрами у їх удосконаленні. Використання гармошки потребує спритності рук. Для зручності краще зробити декілька гармошок, розділивши питання по темам – легше списувати. Втім, скажу Вам наостанок, мої солоденькі, що 70-80% вашого успіху залежатиме від того, наскільки Ви вдало заховаєте шпаргалку і наскільки непомітно потім нею скористуєтесь. Можна мати класну шпору, але вона нічим вам не допоможе з наступних причин:

1. Якщо Ви будете надмірно хвилюватись і крутитись на всі боки. Треба спрямувати свій погляд так, щоб водночас ви споглядали на викладача і тим часом списували.

2. Не переписуйте з книжок того, чого ви не розумієте, напишіть менше, але своїми словами. Краще це будуть просто ключові дати, персоналії, основні поняття, маленькі схемки, ніж нікому непотрібні авторських прикрашання та перебріхування. Це Ви і самі вмієте. Шпора, як не крути, все-таки – запасний варіант, часу для списування завжди замало.

Проте не поспішайте засмучуватися – остання ніч перед іспитами вона просто таки чарівна, магічна. Ви зможете познайомитися до рання з такою кількістю лекційного матеріалу, якого вистачить на цілий семестр, а то й два. І вперше за увесь час Ви напружите усі м’язи свого обличчя, вдасте серйозний задумливий погляд і знервовано споглядатимете час від часу на годинник. «Хоча б ще годиничоку, хоча б ще хвилиночку…» – Ви молитиметеся аби світанок забарився… А чи варто? Втома насправді – Ваш найбільший ворог. Якщо на ранок не зможете зосередитися, то усі Ваші намагання опанувати предмет за одну ніч будуть марними.

Та й чи варто так себе виснажувати? Навіть якшо Ви і не складете з першого разу свій іспит – життя насправді на цьому не закінчиться. Ніколи не забуду як на першому курсі кілька разів по колу здавали антропологію. Спершу всі плакали, бо були ще малі, «зелені», а потім приходили на перездачу, немов на свято. Якщо Ви не отримуєте стипендію, то взагалі не слід для себе створювати з екзамену цілу трагікомедію.

Отож солодкої останньої ночі, дорогі студенти! Нехай Вам насниться Ваш омріяний білет, а зрання цей сон здійсниться.