Часто чуємо скарги на те, що сучасне суспільство антигуманне, а молодь поводить себе вульгарно та непристойно, юнаки та дівчата не читають художньої літератури,  лише ходять до нічних клубів й розважаються. Ці стереотипи прив’язані загалом до свідомості людей похилого віку або тих, хто «застряг» десь між 2004 та 2006 роками. «Ни любви, ни тоски, ни жалости» – узагальнена фраза, яка характеризує сучасну молодь за словами тих, хто заплутався в тенетах дезінформації щодо молодого покоління. Але те, що було тоді і що ми маємо, сьогодні – зовсім різні речі,  навіть більше – читання зараз стало ледь не мейн-стрімом, а нічні клуби багато хлопців та дівчат не відвідують через антипатію до тамтешньої музики. Молоді люди намагається допомагати один одному, підтримувати друзів і просто незнайомих у важких ситуаціях. Це надихає. Звісно, не все так ідеально. На жаль, є й винятки.  Але не будемо про сумне, у світі є багато цікавого, неймовірного та дивовижного. Та що там  у світі – наше невелике місто теж не без добродіїв!

Яких лише способів для знайомств люди не вигадували: і спілкування віч-на-віч, і зустрічі в гучних компаніях, і «випадкові» телефонні зв’язки. Новинкою ж є так звані аукціони побачень, де можна познайомитися з однолітками, людьми,  яких цікавить те саме, що й тебе. Але й цей метод знайомства не без гуманістичної ідеї, бо останнім часом проводять такі ж аукціони, але БЛАГОДІЙНІ. У Кам’янці-Подільському таких нарахували вже п’ять, останній з них нещодавно відбувся 15 лютого.

Про те, що таке «благодійний аукціон побачень» і «з чим його їдять» дізнавалася з перших вуст  у студента третього курсу економічного факультету (спеціальність «Туризм») К-ПНУ імені Івана Огієнка Дениса Брилінського.

– Денисе, хто є організатором «Благодійного аукціону побачень 2014»?

– Загалом, це вже п’ятий такий аукціон у нашому місті, чотири з них організовували я та мій колега Богдан Горбатюк. Але активно допомагала розповсюджувати інформацію група соціальної мережі «ВКонтакте» під назвою «Формат СТУДЕНТА™ Я ♥ Кам’янець-Подільський ©».

– Як ти дізнався про проблему Олени Назаренко?

– Оленку я знаю особисто, адже разом ходили до тренажерного залу. Потім я її не бачив у залі, а згодом у мережі дізнався, що дівчина нездужає.  Як на мене, аукціон побачень – це щось нове й цікаве. Я вирішив поєднати цікаве з  корисним.

– Як на цю ідею відреагувала сама Олена?

– Особисто мені вона нічого не казала. Але дівчина активно ставила «лайк» на записах і підтримувала ідею по той бік монітору. Її сестра теж брала участь в аукціоні й надавала всю необхідну інформацію.

– А багато юнаків та дівчат брали участь у цьогорічному «продажі зустрічей» ?

– Порівнюючи із попередніми роками, найактивнішим був перший аукціон. У ньому взяли участь 101 представник «сильної статі» і 146 чарівних пані. Останній аукціон зібрав лише 31 хлопця та 89 дівчат. І завжди найактивнішими були саме панянки, хоча парубки теж проявляли ініціативу. З’ясувалося: дівчата більш відкриті для нових знайомств.

– Яка вартість найдорожчого лоту?

– Стартова ціна була 20 гривень. Побачення із однією дівчиною «придбали» за 120 гривень, а зустріч із хлопцем – за 100 гривень.

– Чи виникали якісь кумедні ситуації під час проведення «Благодійного аукціону побачень 2014»?

– Так, трапився один. Якось мені в приватні повідомлення пише один хлопець з дуже делікатним питанням: його друг ніколи не цілував дівчини. Я зрозумів, що він хотів придбати для товариша побачення із дівчиною, зробити йому подарунок до дня народження. Тому парубок запитав МЕНЕ, чи може дівчина навчити цілуватися його друга. Мене здивувало, чому з такими запитаннями він звертається до мене. А відповів він на це так: «Ти ж редактор тієї групи ». Я коректно пояснив, що цей аукціон не зобов’язує молодих людей до якихось близьких стосунків.

Поки я спілкувалася з Денисом, до столика в людному кафе один за одним підходили юнаки та дівчата, які виявили бажання допомогти Олені, а заодно й познайомитися з новими людьми. Я поцікавилася в громадянки П. (на прохання її ім’я та прізвище не розголошую), чому вона вирішила взяти участь у цьому заході:

– По-перше, я поважаю Дениса. По-друге, такі акції справді допомагають людям. По-третє, це можливість кам’янчанам познайомитися один з одним, навіть просто переглядаючи фото на сторінках у соціальній мережі. А, може, комусь пощастить знайти тут своє кохання!?

Також Денис поділився ще однією ідеєю – провести захід «Speed Dating» («Швидкі побачення»). Повністю всі «карти» хлопець не відкрив, але зазначив, що це буде цікаво і, можливо, такий захід буде проведено з благодійною метою.

Шановні читачі,  звертаюся до вас із проханням допомогти Олені Назаренко. Контактна інформація, надана організатором «Благодійного аукціону побачень 2014», зазначена нижче. Не будьте байдужими! Приєднайтеся до тієї групки кам’янчан, для яких моральні цінності набагато важливіші, ніж матеріальні речі. Пам’ятайте – світ не без добрих людей!

Іванна Шептицька, студентка ІІ курсу
факультету української філології та журналістики
(спеціальність “Журналістика”), кореспондент газети