Нині вітчизняна історіографія переживає переломний період. Величезна кількість унікальних документів, які були приховані в радянський період у архівосховищах під грифом «секретно» поступово вводяться в обіг для детального вивчення та аналізу їхнього змісту. Жоден історик не має права на необ’єктивний виклад свого дослідження. Його істинність може забезпечити лише оцінка фактів, викладених у офіційних документах та джерелах особистого характеру, які зберігаються в архівах.
Утім, незважаючи на достатню кількість виданих фондових каталогів, все ж досліднику не обійтися без допомоги архівіста, котрий підкаже в якому фонді можуть бути ті чи інші справи. Сучасний працівник архіву повинен володіти не лише загальними знаннями специфіки своєї роботи, а й орієнтуватися в історичних питаннях, аби надати грамотну та конструктивну відповідь людині, яка звернулася із запитом до установи.
Також в останні десятиріччя спостерігаємо тенденцію активного інтересу до генеалогічних досліджень. І хоча, вивчивши свою приналежність до якогось давнього шляхетського роду, людина не матиме права на спадок чи маєток, усе ж інтерес до свого коріння бере вгору. Хто ж як не архівіст допоможе розібратися пересічному громадянину, наприклад, у роботі з метричними, сповідальними та кліровими книгами, в яких може міститися чимало важливої інформації про родину. Набувши певних знань, Ви зможете консультувати людей у цій справі. Повірте, що сьогодні генеалогічні дослідження дорого коштують. Ваша праця буде гідно оцінена в грошовому еквіваленті.
Водночас залишається проблема збереження та використання архівних документів. Архівні установи потребують спеціалістів такого профілю, які б могли переймати позитивний досвід закордонних колег у цій нелегкій, але дуже важливій справі. Працівники вітчизняних установ активно вивчають досвід своїх закордонних колег в оцифровуванні архівних джерел для збереження оригіналів, які з кожним роком псуються з плином часу.
На нашому факультеті створені всі умови для того, щоб випускати майбутніх висококваліфікованих працівників архівних установ. У корпусі історичного факультету знаходиться справжній міні-архів, цінності якому немає в усій Україні. Чимало закордонних дослідників приїжджають до нас, аби потрапити в бібліотеку рідкісних видань, щоб дослідити не лише свою генеалогію, а інші важливі аспекти історії Поділля того чи іншого періоду, тієї чи іншої епохи. Також студенти-магістранти спеціальності «Архівознавство» проходять практику в справжніх архівних установах.
Я впевнена на всі сто, що навіть після першого потенційного знайомства зі справжніми стародруками, епістоляріями минулих століть та іншими офіційними документами, що бережуть у собі нерозгадані таємниці наших предків, Вам захочеться працювати з архівними джерелами знову та знову. Адже їхнє виявлення, вивчення, реставрація та впорядкування набагато цікавіші за ознайомлення з сучасними засобами інформації сьогодення.
Ольга Комарова,
гол. редактор газети.
Світлини автора