Рано чи пізно кожен студент відправляється на практику. Перша практика – це суміш переживань, легкої невпевненості та планів на професійну реалізацію.

Я навчаюсь на 3 курсі факультету корекційної і соціальної педагогіки і психології. Нам запропонували пройти практику в Рівненській області. І хоч це далеко від Кам’янця-Подільського, я і моя одногрупниця вирішили поїхати.

Дістались до місця проходження практики ми приблизно 18.00. У дорозі нам зустрічались дуже привітні і щирі люди, які з задоволенням розповіли, як дістатись до школи – інтернату. Добираючись до пункту призначення, ми хвилювались, адже не знали, як нас приймуть. Хвилювались ми дарма, нас зустріли дуже добре, поселили і нагодували.

На практиці ми не тільки змогли застосувати свої теоретичні знання, але і отримати досвід роботи, який нам передали вчителі – логопеди. Перший тиждень ми знайомились з школою, учнями, вихователями та вчителями, проводили індивідуальні та групові зайняття. Найцікавішим для мене став “Тиждень колекційної роботи”. Ми побували на відкритих уроках, майстер класі виготовлення ляльки-мотанки, приймали участь у розвазі в середній групі “У цирку”, відвідали батьківський всеобуч “Співпраця батьків та  педагогів у подоланні мовленнєвих порушень у дітей”, семінар-практикум для молодих спеціалістів. Цілий тиждень був дуже насичений різними подіями, він сподобався не тільки нам, але і дітям. Узагалі всі 4 тижні практики були цікаві, наповненні різними подіями. хочу подякувати дирекції і дружньому колективу КЗ “Мізоцької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат” за вам вашу працю і теплий прийом.

 Олена Прудивус, студентка
35 групи факультету КСПП