КВН у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка став гарною традицією. Створюються нові команди, з’являються нові обличчя. Та є серед них ті, які надовго входять в історію університетського КВНу та стають майже тотожними з ним. Усе більшої популярності набирає збірна команда нашого університету «Блюз». Хоча це зовсім молода команда, але вона вже подає неабиякі надії. Нещодавно мені вдалось поспілкуватись з учасником «Блюзу». Тож ділюся з вами, любі читачі, гарною розмовою з веселим та найкмітливішим Юрієм Атаманчуком.

– Що для тебе означає бути веселим?

– Бути веселим це, як на мене, бути просякнутим гумором. Веселість людини визначає її характер, світогляд, ставлення до навколишнього світу. Бути веселим – це дивитись на проблеми (не тільки особисті,а й усього людства) з певною іронією, сприймаючи їх через призму гумору.

– КВН – це стиль життя, чи просто хобі?

– У будь-якому випадку, навіть якщо це не є стилем,то частиною життя точно. Людина, яка хоч раз грала в КВН, не забуде цього ніколи. Особисто для мене це є і хобі, і стиль життя, і, можна сказати, робота. Думки постійно зайняті КВНом – як ми будемо виглядати, що ми будемо показувати наступного разу, як розподілити час так, щоб усім було зручно прийти на репетицію і встигнути зробити свою роботу, а тим більше тоді, коли в кожного свій графік.

– Коли та як була створена команда КВН «Блюз»? Розкажи про її учасників.

– Наша команда була створена на початку 2014 навчального року, тобто в вересні, на основі двох університетських команд – «Еники Беники» факультету української філології та журналістики і «АшЫПка Истории» історичного факультету. Так сталось, що обидві згадані команди розпались напередодні. Капітан «Беників» Вадим Беник (так це прізвище) запропонував мені і Остапу Бойчуку, як представникам «АшЫПки», створити нову команду. Ми довго не думали, погодились одразу. Першу репетицію призначили наступного дня. Спочатку збирались тільки втрьох, думали як все організувати. А потім, потихеньку, почали підключати народ. Наразі в нашій команді 8 учасників: Вадим Беник (автор, актор, капітан команди), Остап Бойчук (автор, актор, сценарист), Міша Поліщук (автор, актор), Олександра Кремінська (автор, актор, голос команди), Рома Говоруха (актор), Аня Вардинська (конферансьє), я (Юра Атаманчук – актор, автор, сценарист) і Олексій Уманець (звукорежисер). Хух, ледве перечислив (посміхається).

– Хто пише жарти для ваших виступів, і, взагалі, як вони «народжуються»?

– Буває по-різному. В основному, пишемо самі. Але для окремих виступів, коли недостатньо матеріалу або деякі мініатюри застаріли, а може й набридли залу, доводиться або позичати, або купляти матеріал. Але таке буває рідко. Якщо кудись виїжджаємо, то тільки зі своїми жартами.

Придумати вдалий жарт чи смішну мініатюру важко. Зазвичай за основу береться якась проблема. Це може бути чиясь особиста проблема , чи проблема, яка стосується конкретного району, міста, країни або ж усього світу. Потім вона гіперболізується або навпаки зменшується і доводиться до абсурду. Із всього можна зробити жарт, з будь-якої ситуації. Варто лише трохи подумати, покрутити, пограти зі словами і все вийде

– Чи траплялись у вас якісь курйози під час виступу і як ви з ними впорались?

– Їх багато було і, думаю, буде ще не один. Бувало по-різному – забували слова, тоді доводилось імпровізувати, плутали місцями мініатюри, через нестачу часу не встигали винести реквізит або і взагалі забували його. У таких випадках грали без нього або ж позичали в інших команд. Нерідко бувало, що взагалі вирізали мініатюри перед виступом.

Якщо конкретніше,то до прикладу на перший наш виступ в якості реквізиту потрібен був кубок, лопата і міліцейська форма. Коли ми приїхали (а добирався кожен окремо),то виявилось, що нічого з цього немає, а до виступу залишилось дуже мало час. Усе ж таки знайшли всі потрібні речі на місці. Здавалось, що тут такого, а ми ледь не посивіли, дуже перенервували. Було багато інших цікавих ситуацій, але певно якось вже іншим разом розповім.

– Які творчі плани маєте?

– Маємо і дуже багато. Зараз ми пройшли в півфінал Подільської ліги КВН, працюємо над новим матеріалом. Також ми – учасники Університетської ліги. Зараз відіграли тільки фестиваль. Починаючи з весни 2015 року в планах реєструватись і брати участь у інших регіональних лігах. І основна подія в житті нашої команди – це поїздка до Одеси 30 січня з метою взяти участь у фестивалі нового телевізійного проекту «Ліга Сміху» . Наразі все. Залишається тільки працювати над собою і писати жарти.

– Що побажаєш нашим читачам?

– Останнім часом помітив, що ми стали нетерплячими. Тому в першу чергу хочу побажати терпіння, а також мудрості, прагнення до хорошого і світлого (не пива). Творіть добро, дивіться КВН, читайте «Студентський меридіан». І навіть не думайте обмінювати долари, нехай вони там в шафі під білизною собі стоять.

– Дякую за гарну розмову. Було приємно поспілкуватись. Успіхів тобі та вашій команді.

Розмовляла Анастасія Надвідна,
кореспондент газети