Чи давно Ви ходили до театру? Чи давно Ви бачили, як з усією душею, поривом почуттів та неймовірною насолодою актори перевтілюються у персонажів відомих усім нам драм та комедій? Нещодавно, а саме 10 грудня цього року, в нашому університеті, відбулася вистава, що доторкнулася до сердець кожного з глядачів та власне акторів. Вистава була присвячена корифеям і зачинателям українського професійного театру М. Кропивницькому, І. Карпенку-Карому та М. Старицькому.
Найвідоміші твори світового масштабу «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Глитай, або ж Павук», «За двома зайцями», «Сто тисяч», «Мартин Боруля», «Ой, не ходи, Грицю» та «Циганка Аза», були розіграні на сцені студентами факультету української філології та журналістики. Також до заходу долучилися студенти педагогічного та історичного факультетів.
Вистава пройшла з неймовірним успіхом, глядачі палкими оплесками і гучними криками «Браво!» проводжали акторів за лаштунки. Я була однією з акторів-початківців і з впевненістю можу сказати, що кожний момент, кожен рух на сцені змушував нас поринати повністю в життя своїх героїв. Ми перевтілювалися, сміялися та плакали, для нас усе це було справжнім. Ми хвилювалися, але й відчували смак неймовірного задоволення, відчуття того, що вже скоро ми зуміємо відчинити світ своїх героїв для широкого загалу глядачів.
Зранку й до пізнього вечора ми репетирували, неодноразово повторюючи свої ролі. Кожен з нас був надзвичайно схвильованим перед довгоочікуваним виступом, багато питань виникало щохвилини. Але під керівництвом Людмили Іванівни Починок, доцента кафедри історії української літератури та компаративістики, дружній колектив нашого юного театру втілював у життя найяскравіші ідеї.
Ентузіазм зашкалював, ще ніколи ми не були настільки згуртованими і близькими між собою. За допомогою нашого звукорежисера Артема Блазія сценки набирали емоційніших барв, а завдяки справедливій критиці та мудрим порадам студентки 4 курсу української філології Наталі Хом’як (актриси театру «Лінк»), кожен із майбутніх акторів зумів відкрити серце глядачеві та заполонити його світом мистецтва і гри. Найбільшою подякою для нас стали оплески та позитивні коментарі від глядачів, за що ми й досі неймовірно вдячні.
Ми будемо щасливі дарувати Вам, наші любі глядачі, гарні емоції та настрій, продовжуючи діяльність поки що невеличкого і молодого театру. З Вашою допомогою ми будемо рости у своїй майстерності, захоплюватись грою все більше й більше, тому запрошуємо Вас на свої майбутні вистави, які принесуть Вам море задоволення.
Лариса Пікуля, cтудентка факультету
української філології та журналістики