18 травня о 13.20 в 306 аудиторії головного корпусу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбулося дійство «Жінко, ти завжди велична!», приурочене міжнародному святу – Дню матері. В Україні воно офіційно відзначається у другу неділю травня з 2000 року. Захід відбувся у форматі ефірного мовлення. Телеканал університету «21+1», створений студентами 21-у групи під керівництвом старшого викладача кафедри історії української літератури і компаративістики Глушковецької Наталії Анатоліївни, репрезентував серію святкових тематичних програм.
Із спецвипуску новин глядачі довідалися про історію та особливості свята. Наступним пунктом програми був прогноз погоди, де запевнили, незважаючи на те, що сесія не за горами, варто посміхатися і бути щасливими. Присутні переглянули театральну постановку, основною ідеєю якої було те, що жодні скарби не замінять найдорожчої людини – Матері.
Репортаж спеціальних кореспондентів каналу було присвячено славетним жінкам України.
Не обійшлося без пікантних подробиць студентського дозвілля у програмі «Світське життя», ведучі якої завітали на виставку картин. Серед представлених робіт були: «Нічна можливість» Рембрандт ван Рейн, «Мадонна з купою зошитів» Леонардо да Вінчі, «Запорожці пишуть іспит з турецької» Ілля Рєпін.
У програмі «ТСН Особливе» розповіли про присвоєння Президентом України почесного звання «Мати-героїня» жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей. Не оминули увагою матерів, сини яких удостоєні звання «Герой України».
Родзинкою заходу стало два відеосюжети. У першому – навели цікаві статистичні дані про спільне та відмінне між чоловіком і жінкою. Другий ролик – аматорське відео 21-у групи з емоційними привітаннями матерів.
Окрасою свята стали проникливі пісні у виконанні першокурсниць факультету української філології та журналістики. Усім присутнім жінкам вручили пам’ятний сувенір – метелик, виконаний у техніці орігамі з індивідуальним привітанням для кожної жінки.
Образ матері оспівують у музиці, поезії, живописі… Так було, є, так буде вічно! Адже, скільки б нам не було років – нам завжди потрібна мама, її ласка, підтримка. Борг перед мамою не можна виміряти, не можна віддати увесь. Намагайтеся відчувати серце матері. Бо вона у вас одна-єдина.
Ірина Хижа, студентка факультету
української філології та журналістики