Надія Кіндрачук – студентка 4 курсу спеціальності «Політологія» К-ПНУ ім. Івана Огієнка розповість про те, як проходила свою першу практику в Києві, як познайомилася з лідерами країн та коли почала дивитися програму «Шустер LIVE».
Перша столична практика
Антон Віталійович Найчук (кандидат філософських наук, доцент кафедри філософських дисциплін – прим. авт.) сприяв тому, щоб студенти могли себе зреалізувати фахово в різноманітних державотворчих проєктах.
Так я потрапила на практику до міжнародного благодійного фонду Громадської дипломатії. Була там півтора місяця. Антон Найчук (випускник КПНУ ім. І. Огієнка, засновник Міжнародного центру прогресивних досліджень – прим. авт.) познайомив мене з політологинею, кандидатом філософських наук, експерткою Олександрою Решмеділовою, котра теж там працює. Доки з нею говорили, вона декілька разів включалася в прямий ефір телеканалів.
Те, що політологиня розповіла, прирівнюється до двадцяти лекцій.
Пояснила, як створюється аналітика, вказала на джерела, розповіла про роботу з іншими людьми, навіть про свою поведінку.
Основні поради від Олександри Решмеділової: бути впевненою, цікавою, не боятися труднощів, поціновувати свою думку.
У фонді працює випускник нашого університету Олександр Гнидюк, політтехнолог, котрий займається соціологічними дослідженнями. Мене справді вражає те, що він робить. Думаю, що студентам, котрі проходять практику, потрібно сумлінно й відповідально виконувати доручені обов’язки, намагатися якнайкраще зреалізувати себе як фахівець, удосконалювати свої професійні вміння та навички. Насамперед, потрібно розуміти, що “просто так” тебе на роботу ніхто не візьме.
Самореалізація залежить від студента. Потрібно ламати стереотипи, що всі найпотужніші ЗВО – лише в Києві. Все залежить від твоєї працездатності, відповідальності й великого бажання йти до своєї мети.
Діяльність у міжнародному фонді Громадської дипломатії
Загалом я працювала саме з аналітикою. Шукала інформацію, що стосується зовнішньої і внутрішньої політики, популяризувала сайт. Ще вдалося відвідати лекції в Київському інституті міжнародних відносин.
Також потрапила на форум за участі представників України та Білорусі, де йшлося про економічну співпрацю цих країн. Мала можливість побачити президентів названих країн. Від побаченого й почутого там залишилися тільки приємні враження.
Жертви заради досягнень
Варто розуміти: якщо ти хочеш чогось досягти, тобі треба чимось пожертвувати. І це буде час. Час на себе, час на сім’ю, на спілкування з друзями. Гроші грошима, а от найдорожче – це час (особливо в Києві). Щось не встиг – уже втратив можливість. А можливість – це майбутнє.
Вважаю, що готова пожертвувати часом задля спілкування з друзями, родиною. Проте, не знаю, чи зможу пожертвувати своїми принципами. Адже деколи конкуренція передбачає напір, відсіч. Ти маєш стати «залізною леді». Маєш змагатися нарівні з чоловіками. Не знаю, чи це вдасться мені. Але в будь-якому випадку, людина завжди змінюється. Думаю, це нормально, адже так вона підвищує свій інтелектуальний і духовний рівень.
Гендерна рівність у політиці
Хочу, щоб тема про жінок і чоловіків у політиці просто припинилася. Жінка в політиці , як на мене, це добре. Всі мають рівні можливості й шанси. Просто кожен по-різному їх використовує. В нашому суспільстві усталилася думка, що основною цінністю жінки є сім’я, а не кар’єра. А дехто повністю віддається роботі. Сьогодні чоловіків більше в науковій сфері та політиці, але, незважаючи на це, жінка теж бере активну участь у політиці, громадському житті країни.
Обрання спеціальності
Коли вступала до вишу, я не задумувалася над тим, чи працюватиму за спеціальністю після завершення навчання, мене просто цікавала сама спеціальність “Політологія. Я ще з п’ятого класу почала дивитися «Шустер LIVE». Від тата з дитинства слухала про політику. Він був учасником «Революції на граніті», також був і в АТО. Все це вплинуло на мій свідомий вибір спеціальності.
Запровадження «спеціальних місць для політики»
У нас всі у всьому знаються: і в футболі, і в стравах, і в політиці. А от у політиці однозначностей не буває. Не варто на це дивитися прямолінійно.
Я не люблю обговорювати політику з друзями. Мають бути створені умови, в яких комфортно можна спілкуватися з питань політики. От у нас же є таблички, наприклад, «місця для куріння», то чому їх не можне бути для політики? Лякає, коли людина говорить, як зомбі, просто бездумно повторює одне й те ж. Зараз люди інформацію, що транслює телебачення, сприймають як власну. Кожен із нас не повинен довіряти лише одному каналу, а має виборити критичне мислення, адже байдужими людьми просто маніпулюють.
Захоплення
Важливо обрати напрям, де ти будеш експертом. Найбільше мене зараз цікавлять політичні технології. Вони ж використовуються не лише в політиці. Це реалії нашого життя. Щодня людина вирішує якісь проблеми, виконує заплановані завдання, і щось спонукає її для цього. Також подобається викладацька діяльність, але проблема в тому, що роботу викладача неналежно сьогодні оцінюють.
Студент повинен бачити в наставникові передусім свого друга, помічника, порадника, а також фахівця з високим рівнем викладання.
Діана Грушанська, магістрантка історичного факультету