Надзвичайно складне становище, що склалося у галузі охорони пам’яток археології за часів незалежності, ставить перед вітчизняними науковцями першочергове завдання – створення загальнонаціональної археологічної карти, оновленого електронного реєстру всіх відомих пам’яток тощо. Такі дії дадуть змогу хоча б де-юре забезпечити охоронний статус пам’яткам археології, більшість з яких наразі перебувають поза захистом держави.
Таким чином, випускникам К-ПНУ ім. І. Огієнка (О. Бєлік (фізико-математичний факультет), Ю. Крайняй, Є. Левінзон, М. Сльозкін, І. Яхієв (історичний факультет)), за час карантинних обмежень, вдалося оглянути низку археологічних пам’яток, останні розвідки на деяких відбувалися десятиліття тому. Також було відкрито і декілька нових поселень.
Трипільське поселення Довжок ІІІ відоме з 20-х рр. ХХ ст., вперше і востаннє згадував про нього «батько подільської історії» Ю. Сіцінський аж до цього року. Не зважаючи на разючі зміни місцевості, що відбулись за 100 років, все ж було виявлено поодинокі фрагменти трипільської кераміки, крем’яні знаряддя та обмазку жител. Площу пам’ятки, на жаль, визначити не вдалось, через те, що більша її частина наразі знаходиться під приватною забудовою та на городах.
Багатошарове поселення Кам’янець-Подільський Дробильно-сортувальний завод (ДСЗ) відкрите науковим працівником Кам’янець-Подільського музею Л. І. Кучугурою в 1992 р.
Розвідкою 2020 р. вдалось визначити орієнтовну площу пам’ятки, яка складає близько 1 га. За даними Л. І. Кучугури, більша частина зруйнована робочим майданчиком ДСЗ, нам вдалось зафіксувати підйомний матеріал, що представлений трипільськими, черняхівськими та ранньослов’янськими старожитностями. Культурний шар поселення активно руйнується «чорними археологами».
Трипільське поселення Голосків було відкрите 1947 р. краєзнавцем М. С. Борковським і неодноразово обстежувалось ним у подальшому.
На поверхні було зібрано велику кількість столового посуду, а також фрагменти кухонної кераміки, крем’яні та кам’яні знаряддя праці, уламки обмазки. Столовий посуд декорований чорним монохромним орнаментом, наразі проходить камеральну обробку. Вдалось визначити орієнтовну площу поселення, що сягає близько 10 га.
Трипільське поселення Голосків ІІ розташоване на схід від села. Пам’ятку відкрито розвідкою 2020 р. Серед підйомного матеріалу зафіксовано фрагменти посуду та обмазки. На жаль, керамічні знахідки з обкатаною поверхнею не дають змоги визначити відносну хронологію поселення.
Трипільське поселення Ходорівці урочище Паюк розташоване на південь від села на правому березі р. Кармалітанки. Пам’ятку відкрито 1948 р. краєзнавцем М. С. Борковським. Цьогоріч вдалось виявити залишки одного з трьох відомих тут поселень, проте через те, що площа вже була засіяною, детальну розвідку провести не вдалось. Сподіваємось, що наступного археологічного сезону нам пощастить локалізувати ці пам’ятки та визначити їх площу.
Також було оглянуто черняхівське поселення Довжок IV (виявлене у 1960-х рр.) та відкрито два поселення раннього залізного віку на території с. Цибулівка (одне – на території Заводянки).
Таким чином, випускникам вишу вдалось деталізувати археологічну карту трипільських пам’яток Поділля, зокрема, було відкрито 3 нових поселення, а щодо 5, було уточнено локалізацію, планування, стан збереження тощо. Сподіваємось, що здобута інформація стане в нагоді вітчизняним науковцям під час подальшого дослідження та охорони археологічних старожитностей Середнього Подністер’я.
Євгеній Левінзон, випускник історичного факультету