З 1988 року відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН 1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом, для того щоб загострити увагу на реальній глобальній проблемі, яка є загрозою для людей у всьому світі.

ВІЛ-інфекція (хвороба, яка викликана вірусом імунодефіциту людини) – інфекційне хронічне захворювання, що характеризується ураженням імунної системи. Це призводить до її повільного руйнування. Останньою стадією ВІЛ-інфекції є синдром набутого імунодефіциту (СНІД), який розвивається в людини через 2-15 років на тлі вираженого імунодефіциту.

Джерелом ВІЛ-інфекції є люди, інфіковані на будь-якій стадії захворювання, а також під час інкубаційного періоду.

Вірус імунодефіциту людини може знаходитися у всіх біологічних рідинах (кров, сперма, вагінальний секрет, грудне молоко, слина, сльози, піт), він долає трансплацентарний бар’єр. За ступенем ризику зараження найбільш небезпечною є ВІЛ-інфікована кров (для зараження досить 0,1 мл інфікованої крові), бо має найвищу концентрацію вірусу, далі — сперма, вагінальний секрет, спинномозкова рідина. Такі біологічні рідини, як піт, слина, сеча, слізна рідина, мокрота мають малу концентрацію вірусу, тому вони не є небезпечними для людини під час зараження.

Існують 3 основні шляхи передачі ВІЛ:

1. Статевий контакт (незахищений (без презерватива) статевий акт, менструальна кров, сперма, вагінальний секрет).
2. Парентеральне зараження (застосування ВІЛ-інфікованих голок та іншого інструментарію, яким проколюють шкіру; переливання ВІЛ-інфікованої крові або її компонентів; застосування ВІЛ-інфікованого хірургічного та ін’єкційного інструментарію, голок для введення будь-яких (ураховуючи наркотичні) препаратів, проколювання вух, нанесення татуювань, використання інших інструментів і обладнання, під час використання яких можуть бути пошкоджені шкірні або слизові покриви, пересадка донорських тканин та органів від інфікованих).
3. Вертикальний механізм передачі (передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині можлива під час вагітності (при пошкодженні плацентарного бар’єру під час виношування дитини ВІЛ-інфікованою жінкою); під час пологів (при пошкодженні шкіри або слизової новонародженого під час проходження родових шляхів, кров і вагінальний секрет ВІЛ-інфікованої матері потрапляють в організм новонародженого); під час годування грудьми.

Люди не можуть заразитися під час звичайних повсякденних контактів, таких, як: поцілунки, обійми і потиск рук, або під час спільного користування особистими предметами, вживання продуктів харчування або води.

Основні заходи профілактики зараження ВІЛ:

-відмова від уживання ін’єкційних наркотиків;

-утримання від випадкових статевих зв’язків, а також статевих контактів з наркоманами й особами, котрі ведуть безладне статеве життя;

-використання механічних заходів контрацепції (презерватив);

-всі інвазивні маніпуляції (проколювання вух, нанесення татуювань, пірсинг й ін.) необхідно проводити тільки в спеціалізованих медичних установах.

На сторінках Вікіпедії є така інформація: Червона стрічка — символ боротьби зі СНІДом, обов’язковий атрибут відповідних акцій. Ідея створення червоної стрічки була прийнята групою «Visual AIDS». Оскільки організація складалася з професійних художників і менеджерів мистецтва, реклама символу боротьби зі СНІДом була зроблена вельми вдало. Ось уривок з ранньої рекламної листівки «Visual AIDS»: «Відріжте червону стрічку 6 сантиметрів завдовжки, потім скрутіть у верхній частині у формі переверненої „V“. Використовуйте англійську шпильку, щоб прикріпити її до одягу».

Валентина Колодій, координатор роботи зі студентською молоддю К-ПНУ