11 грудня 2020 року в Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» відбулися ІХ Археологічні читання. Проходять вони тут щорічно й традиційно і є своєрідним звітом-підсумком про проведену роботу впродовж року. Організаторами заходу є департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації та Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» спільно з Хмельницькою обласною організацією спілки краєзнавців України та Хмельницькою обласною громадською організацією «Постійнодіюча археологічна експедиція «Меджибіж – 2000». Цьогоріч читання були присвячені 90-річчю від дня народження доктора історичних наук, археолога Іона Винокура та 60-річному ювілею археолога, історика, пам’яткоохоронця Олега Погорільця.
Вітальне слово виголосили директор ДІЗК «Межибіж» О.Г.Погорілець та його заступник із наукової роботи І.В. Западенко. Вони ознайомили присутніх із програмою виступів.
На щорічний форум археологів завітали не лише фахівці-дослідники Хмельниччини та Поділля, а й археологи з різних регіонів України. Особлива увага була прикута до постаті основоположника фундаментальних досліджень, котрий відкрив нову сторінку в розвитку вітчизняної археології, виховав цілу плеяду своїх успішних послідовників, – незабутнього Іона Винокура. Доповідь на тему: «Археологічні дослідження І.С.Винокура на Хмельниччині (до 90-річчя від дня народження відомого вченого-археолога, історика, педагога, науково-громадського діяча) підготували доктор історичних наук, професор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, директор Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України Національної академії наук Л.В.Баженов та кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідної археологічної лабораторії нашого навчального закладу В.А. Гуцал. Вдячним словом згадували й нашого шановного археологічного натхненника, доцента А.Ф.Гуцала – автора багатьох наукових праць із питань археології, славного послідовника І.І.Винокура. Світлі спомини про археологічну практику студентів історичного факультету колишнього Кам’янець-Подільського педінституту в 1966 році під керівництвом Іона Винокура вийшли з-під пера кандидата історичних наук, доцента Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, голови Хмельницької міської організації НСКУ Ю.І.Блажевича. Про життєвий і творчий шлях археолога-дослідника, вчителя, науковця, товариша, випускника історичного факультету нашого вишу О.Г.Погорільця розповів доктор історичних наук, професор О.П.Григоренко, професійний поступ якого в широкий світ археології почався теж з аудиторій нашого факультету. Доповнила його виступ член НСКУ, старший викладач Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту Н.І.Стрельбіцька.
Особливо цікавим був виступ завідувача сектору археології ДІКЗ «Межибіж» В.С.Вєтрова, котрий ознайомив присутніх із попередніми результатами польового сезону 2020 року в Меджибізькій фортеці. На зафіксованих кадрах відеопрезентації було видно, як крок за кроком поставали з темряви століть розкопані археологами артефакти, а саме: прихований фундамент галереї палацу Синявських, де ведуться реставраційно-відбудовчі роботи, колекція посуду 17 століття, так звана «нічна ваза» початку 19 століття, виготовлена на Баранівському фарфоровому заводі, що функціонує й донині на Житомирщині, також князівська печатка з грамотою, датована 13 століттям, наконечники від арбалетів і стріл, монети різних історичних періодів. Також до експозиції музею потрипили залишки римських військових дипломів, що зайняли своє чільне місце в колекції фрагментів. Про цю складову роботи археологів повідомив історик, координатор проєкту «Terra Amadociae» О.В.Надвірняк. Дослідження здійснювалося у співпраці з доктором філософії, науковцем із Великобританії Холдером Полом, співголовою програми «Roman Military Diplomas – UA» згаданого проєкту, та за сприяння директора ДІКЗ «Межибіж» О.Г.Погорільця. Доповідач підготував виступ на тему «Нові знахідки антонініанів з об’єкта пізньоримського часу Пергінка (Балакирі)2, а також «Скляні жетони з кремацій із бронзовим посудом римського (провінційного) виробництва колекції ДІКЗ «Межибіж». Частину цих цінних старовинних знахідок було розкопано на сусідній Старосинявщині та інших районах нашої області. Цікавим було повідомлення кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника І.О.Старенького, котрий проаналізував археологічні дослідження об’єкта на вулиці Татарській, 17, який, до речі, знаходиться неподалік приміщення нашого факультету. На цьому пустирі розкопано залишки будівлі 16-18 століть. Провідний науковий співробітник ДІКЗ «Межибіж» Т.М.Вєтрова зосередила увагу присутніх на дослідженні фрагментів знахідок кераміки та фаянсу давніх часів. Гості із Зінькова – учителі історії Зіньківського НВК В.Й.Когут і Г.Й Бернацька – запропонували аудиторії доповідь «Замок у Зінькові: перспективи ревіталізації», а заступник директора ДІКЗ «Межибіж» із наукової роботи І.В.Западенко поділився напрацюваннями свого дослідження «Пошук втраченого Ренесансу в Меджибожі: археологічний аспект». Звичайно, через карантині обмеження, пов’язані з коронавірусною інфекцією, дехто з науковців не зміг узяти участь у щорічному археологічному форумі. Але всі доповіді, подані на ІХ Археологічні читання, будуть опубліковані в збірнику статей. Кожне таке зібрання відкриває широкий спектр для нових напрацювань і досліджень, адже подільська земля приховує в собі ще чимало загадок і таємниць, які чекають на своїх відкривачів.
Відрадно, що поряд зі своїми наставниками натхненно працює в цьому напрямку й творча молодь. Приємно було спілкуватися зі своїми ровесниками, зокрема з випускником Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, а нині старшим науковим співробітником сектору археології Меджибізького музею Антоном Барановським, студентом четвертого курсу історичного факультету цього вишу Романом Ковтуном, котрий працює зараз над темою дипломної роботи «Історія дослідження замчища Ракочі». Проходять тут археологічну практику й студенти-історики з різних вишів України. Залюбки допомагають археологам волонтери – учні та місцева молодь.
Так склалося, що я був наймолодшим учасником археологічних читань і виступи із повідомленням на тему «Археологія Летичівщини», яке трансформувалося в початок більш ґрунтовного фундаментального дослідження «Археологічні дослідження мікрорегіону «Верхнє Побужжя». Отже, моя перша в житті археологічна практика, як і відкриття, ще попереду.
З радістю привітали оплесками старійшину зібрання – доктора історичних наук, професора О.П.Григоренка, на рахунку якого десятки статей, вагомий плідний доробок у галузі історії та археології – з врученням йому високої нагороди Української православної церкви за заслуги перед народом України – ордена Святого Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня.
Сфотографуватися на згадку з О.П. Григоренком та О.Г.Погорільцем мав за особливу честь, адже разом із ними та їх молодими послідовниками ми будемо гідно нести славну естафету поколінь.