Останні дні жовтня були теплими для другокурсників факультету іноземної філології не лише через погоду, а й завдяки теплому та дружньому спілкуванню. На практичних заняттях з дисципліни «Сучасна риторика та спічрайтинг» вони прослухали і обговорили декілька доповідей, присвячених містичним, таємничим явищам. Вибір тем був зумовлений очікуванням Хелловіну – свята, коли зустрічаються світи живих і мертвих.Так, вперше виступаючи перед аудиторією, Марія Тракало (Ang1-B22) розповіла про «вбивчу харизму» серійних душогубів. У доповіді йшлося про Теда Банді, відомого американського серійника, садиста, соціопата, який протягом 1970-х років приваблював молодих жінок та дівчат приємною зовнішністю, стильним одягом, красномовством, освіченістю, ввічливістю. Недарма в народі кажуть: у тихому болоті чорти водяться… Теда засуджено до страти за тридцятьма епізодами, хоча справжня кількість його жертв залишається таємницею.
Марія правильно розставила акценти, наголосивши на тому, що не завжди можна довіряти створеному людиною образу: це може бути блискуча гра, за якою ховається чорна душа. Дівчина активно співпрацювала з аудиторією, враховувала реакцію слухачів. В ораторки приємний, добре поставлений голос, гарна артикуляція, інтелігентний стиль мовлення, вдалі міміка і жестикуляція. Тож її дебют був успішним.
Ністор Ірина (Ang1-B22) запросила поринути в таємниці Бермудського трикутника, або так званого «трикутника диявола» – території площею 4 тис. км² між Бермудськими островами, Пуерто-Ріко і південною Флоридою (США). Міф чи реальність? Діра у просторі й часі чи аномальна геофізична зона? – ці запитання досі не мають відповіді. А допоки феномен чекає на своїх дослідників, він стає приводом для цікавих інформативних виступів, яким порадувала нас дебютантка.
Слухачі дізнались про таємничі події минулого завдяки вдало побудованому тексту, грамотному і впевненому викладу, яскравим слайдам-ілюстраціям, що містили зображення зниклих кораблів і літаків. Відчули зацікавленість Ірини в темі, її захопленість та бажання поділитися набутими знаннями. Дівчина вільно висловлювала думки,; говорила виразно, динамічно, не вживала слів-паразитів. Тож для першого разу виступ був цілком вдалий.
Ергард Даніела (Ang1-B22) розповіла про символіку і традиції свята Хелловін: вирізання гарбузів, страшні костюми, маски, частування, ворожіння, а також забобони-застереження, які «вже точно» не дозволять злим духам проникнути в будинок. До прикладу, слухачі дізналися, що в ці дні не можна впускати в дім чорного кота, вбивати павуків, обертатись на кроки за спиною, залишатись наодинці.
Вірити в це чи не вірити – справа кожного, а Даніелі ми вдячні за яскраві емоції, жарти, поради, які вона давала з гарним настроєм і знанням матеріалу. Дівчина логічно побудувала текст, використавши метатекстові елементи, що зробили його легким для сприйняття, «діалоговим». І хоча не уникла мовленнєвих помилок (на це вказали її одногрупники), допускала перепади голосності, звучності, грішила невиразною артикуляцією, – все ж таки залишила гарне враження у слухачів! Даніела захоплена, емоційна, має прекрасні ораторські задатки, а все інше – річ набутна.
У перший день листопада відбулась найвідповідальніша зустріч, адже виступ кожного учасника оцінювався за допомогою спеціально створеної Google форми. Нагадаю, що декілька років поспіль учасники Ораторського клубу оцінювали виступи за допомогою друкованої анкети «Активний слухач», і ось нарешті оцінювання переведено в онлайн формат. Це зручно, швидко і абсолютно анонімно. Дякуємо за втілення ідеї Єлізаветі Нетечі (Ang1-M23), яка до того ж першою пройшла випробовування.
Виступ Єлізавети цілком відповідав тематиці зустрічі. «Забудьте все, що ви знали про вампірів», – промовистий заголовок презентації нікого не залишив байдужим. Ораторка за допомогою слухачів описала традиційний образ вампіра: п’є кров, безсмертний, має надзвичайну фізичну силу, бліду шкіру, довгі ікла та волосся, активний уночі … та багато іншого. Звідки ж узявся цей образ? Чому він відомий у різних кінцях світу й навіть наші сусіди-румуни говорять про графа Дракулу? Єлізавета стверджує, що причина вампіризму – хвороба порфірія, яка порушує синтез гемоглобіну, призводить до дефіциту кисню в організмі. Те, чого йому не вистачає, хворий шукає … правильно, в тих, хто все це має (хоча і не бажає ділитися). Виступ завершився запитанням: А що ж таке енергетичний вампіризм? Мабуть, тема для нової доповіді…
За результатами таємного оцінювання, Єлізавета отримала 105 балів зі 120 можливих. Аудиторія високо оцінила мовлення Єлізавети, її вдумливий підхід до проблеми, значний багаж знань, вільне володіння матеріалом та багато інших якостей, про які неодноразово ми писали в попередніх звітах про засідання Ораторського клубу.
До речі, попри свою зайнятість (навчається на першому курсі магістратури), дівчина регулярно відвідує заняття з «Сучасної риторики та спічрайтингу» і активно включається в обговорення відповідей студентів, ставить запитання, дає поради. Щиро вдячні їй за співпрацю!
Валентин Дудко (Fil1-B22) присвятив свій виступ так званим «свідомим сновидінням». На початку описав фази сну і зауважив, що у віці 3-х років, коли пам’ять і увага набирають сили, сновидіння стають усвідомленими. Щоб керувати цим процесом, порадив записувати й аналізувати свої сни, а згодом – направляти їх у потрібне русло за допомогою спеціальних вправ. Але при цьому бути обережним, тому що «ігри з підсвідомістю» несуть у собі небезпеку. Мовець заінтригував слухачів енергійною безпосередньою манерою спілкування, неформальним підходом до трактування теми та допоміжними матеріалами – яскравою презентацією з неочікуваним візуальним рядом і червоним яблуком, яке символізувало свідомість людини. Валентин активно рухався, добре контактував з аудиторією, впевнено відповідав на запитання тощо. Безперечно, йому ще є над чим працювати, але перший крок зроблено, і його можна вважати успішним, адже слухачі оцінили виступ як найкращий: 108 балів.
Яна Літинська (Pol1-B22) торкнулася дуже болючої теми сьогодення – права на евтаназію, припинення життя людини у швидкий та безболісний спосіб. Чи може важко хворий добровільно піти з життя, отримати (у перекладі з грецької) «добру смерть»? Як давно вона практикується, в яких країнах, на яких підставах? Слухачі дізналися, що в України закон про евтаназію досі не ухвалений, хоча з 2008 року зроблено вже 3 спроби провести його через Парламент.
Безперечно, головним моментом виступу став аналіз позитивних і негативних сторін евтаназії. Інформація викликала в аудиторії жваву дискусію, яка торкалась питань моральності, невідповідності біблійним заповідям, недоліків законодавчої бази, можливості встановлення неправильного діагнозу та інших. Слід віддати належне: Яна достойно трималась, переконливо викладала свою думку, коментувала висловлювання слухачів. Було відчутно. що дівчина добре підготувалась і правильно налаштувалась на суперечку, адже тема дуже складна і неоднозначна.
Яні варто попрацювати над технікою мовлення, жестикуляцією, мімікою, подолати страх публічних виступів. Її оцінка – 105 балів, і це дуже гарний початок!
Підводячи підсумки, зауважу: всі мовці продемонстрували теоретичні знання і практичні уміння у сфері комунікації, ораторські здібності, високу культуру мовлення, уміння готувати тексти промов і правильно, чітко, виразно їх виголошувати з використанням лінгвальних, пара- і нелінгвальних засобів. Показали, що вміють зацікавлювати, інформувати та переконувати аудиторію, ефективно впливати на слухачів.
Кожен, про кого йшлося і не йшлося в дописі, хто долучився до вивчення риторичної дисципліни, до засідань Ораторського клубу, – пройшов свій неповторний шлях. Подолав невпевненість, сором’язливість, навчився ораторським прийомам, дізнався багато нового і надихнувся на подальші звершення. Шляхи були різні, а мета, якщо перефразувати Сократа, одна: «заговорити, щоб вас побачили».
Тетяна Білоусова,
кандидат філологічних наук,
доцент, керівник Ораторського клубу