У вересні своє День народження відзначає кандидат філологічних наук, доцент Юрій Олександрович Маркітантов. Декан факультету української філології та журналістики вирізняється серед інших працівників неабиякою демократичністю та гарним настроєм. Ми завітали до деканату, щоб привітати ювіляра.
– У дитинстві Ви мріяли стати військовим. Як так сталося, що Ви обрали професію філолога?
– Все дуже просто! Сталося так, що я не вступив до військового училища. Потім відслужив у армії, як всі нормальні радянські хлопці. А далі сталося те, що мало статися. Я цікавився філологією ще у школі. Дуже любив літературу, багато читав. Крім того, знаходив час, щоб пограти у футбол. У 9-10-х класах навіть був фізоргом у школі. Маю спортивний розряд з гандболу футболу, легкої атлетики. Але після армії вирішив,що важливішою для мене література і я прийшов вступати у Кам`янець-Подільський педінститут на спеціальність «Російська мова і література». Не шкодую сьогодні, що так сталося. Під час навчання брав активну участь у житті факультету, був учасником драматичного гуртка. Після 1-го курсу я одружився, але мені було уже 22 роки. Ми з дружиною познайомилися в інституті на першій парі у 406 аудиторії.
– Чому темою свого наукового дослідження Ви обрали фразеологію?
– Скажімо так, є певна зацікавленість до мовної гри. А фразеологія – це одна із тих розділів мовознавства, де у самих фразеологічних одиницях, як вкраплення роси відображається все буття нації: її історія, культура, побут – все центроване у фразеологізмах. У одному із наукових збірників я представив своє дослідження стосовно такого виразу: «Кам`янець, як вінець – кругом вода, а в середині – біда». Це було дуже цікаво.
– Цього року на всіх факультетах нашого вишу кількість абітурієнтів зменшилася. Які заходи проводяться вашими викладачами?
– Зокрема, на нашому факультеті кількість прийнятих заяв цього року навпаки збільшилася, але на перший курс ми прийняли менше студентів, ніж у попередні роки. Абітурієнтів було більше завдяки електронним заявам, які приходили до нас з усієї України. А чому зменшилася кількість реальних студентів? До нас вступає частина дітей із Чернівецької та Тернопільської областей, абітурієнти з Хмельницької області частіше їдуть вчитися у Хмельницький. Ми намагаємося щось змінити у цьому плані, серйозно поставитися до профорієнтаційної роботи. У цьому році уже зроблена низка заходів у цій галузі. Ще одним важливий аспектом є те, що ми набираємо студентів на скорочений курс навчання на базі кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», але не всі абітурієнти вірять, що за два роки вони здобудуть диплом бакалавра.
– Яку роль у житті студентів і викладачів повинен відігравати очільник факультету? Якими рисами характеру має володіти декан?
– Декан повинен бути демократичним. Як то кажуть: «Класний керівник – мама». Якщо перенести таку роль на декана, то він має бути батьком для усіх студентів. Декан має бути вимогливим і розуміючим. Щоб не виник бар`єр між студентами та викладачами. А найголовніше – всі дії декана мають бути вмотивованими, а робота прозорою та відкритою.
Розмовляв Олександр Бучковський,
кореспондент газети.
Світлина Ольги Комарової