Посада старости – це дуже відповідальна справа. Староста академічної групи призначається деканом факультету й несе відповідальність перед деканатом за свою групу.
Доручення старости передбачають не лише заповнення журналу та ведення обліку відвідування занять студентами, але й виконання іншої роботи. Більшість студентів навіть не уявляють собі того обсягу роботи, яку зобов’язаний виконати староста. Це й уточнення розкладу, підтримка постійного зв’язку з деканатом, заповнення журналу та контроль за ним. Крім того, староста – це та людина, на яку повинна рівнятися вся група. Передусім, він повинен бути авторитетним лідером у колективі. Його думку повинні поважати, якою б вона не була. З ним повинні радитися студенти щодо того чи того питання. Адже староста є певним “буфером” між студентом і викладачем, студентом і деканатом.
Прикро зазначати те, що більшість студентства вважає старостат дуже привілейованим студентським прошарком. Багато хто думає, що староста – це та людина, яку викладач ставить на щабель вище за звичайного студента та більш лояльно ставиться до нього в процесі оцінювання знань.
Але ця думка є хибною, оскільки староста завжди вирішує проблеми, які стосуються академічної групи, прислухається до думки всієї групи, ставлячи свої власні плани на другорядне місце.
Для того, щоб дізнатися, якою насправді є думка студентів нашого вишу, стосовно діяльності старост, ми вирішили поспілкуватися зі студентами.
“Бувають інколи такі ситуації, про які нам старости не розказують, але на мою думку, на те є певні причини. Загалом, нас повідомляють про якісь проблемні ситуації, але такі випадки трапляються рідко. Також староста може керуватися особистими амбіціями у вирішенні якихось проблем, які стосуються групи”, – вважає студентка ІІІ курсу історичного факультету Науменко Наталія.
А студент І курсу історичного факультету Ковбінька Роман розмірковує по-іншому: “Як на мене, староста має бути лише посередником між деканатом і студентами. Звичайно ж, деяка прихильність із боку викладачів є і це певним чином може відбитися на оцінюванні знань старости. Але, не треба забувати того, що староста завжди йде на компроміс щодо студентів, ураховуючи саме позицію групи. Він, безумовно, має авторитет з боку викладачів і, звісно ж, студентів”.
А що ж думають з приводу роботи старост загалом самі старости академічних груп?
Староста групи Ist1-B16 Новіцка Юліана вважає, що діяльність старости без порозуміння з одногрупниками приречена: “Я староста навіть не місяць, але розумію, що виконувати свої обов’язки дуже складно, якщо ставитися до цього відповідально. За цей короткий проміжок часу одногрупники стали мені друзями, допомагають у всьому, дають поради, підтримують, адже так мають чинити справжні друзі. Я повинна завжди пам’ятати про ту відповідальність, яка на мене покладена. Вважаю, що староста і звичайний студент є рівними перед викладачами”.
Зі слів старости групи Zh1-B15 Грушанської Діани стає зрозумілим те, яку відповідальність старости беруть на себе в навчальному процесі: “Роботу старост академічних груп можна окреслити лише двома словами – журнал і група. Окрім цього, староста повинен завжди підтримувати зв’язок як з деканатом, так і з викладачами, інформувати групу з приводу будь-яких змін у навчанні, бути чесним і справедливим у стосунках зі своїми ровесниками”.
Максим Сльозкін