Із надією на краще

Результати пошуку для фрази: Із надією на краще

Із надією на краще

Як то кажуть, спокій нам тільки сниться… Враження, що світ стрімголов летить до кінця цього важкого року – і боїться запитати: а що далі?

Сесія, мутація вірусу, приготування до свят, потаємні мрії… Заглядаючи в шпаринку привідчинених дверей нового 2021 року, ми впевнені, що в тренді залишиться живе дружнє спілкування однодумців. Але яке саме?

Безпосередня розмова в аудиторії чи екран монітора і камера з мікрофоном?

Відкрита поза і широкі жести на «лобному місці» в залі чи звичне крісло перед комп’ютером?

Природне хвилювання вільної промови без підглядання в текст чи можливість «сховатися» за яскраву, інформативну, але все ж таки завчасно підготовлену презентацію?

Читати далі

Анжеліка і книжки: читання під час карантину

Роман «Дерево росте у Брукліні»  американської письменниці Бетті Сміт

Через карантин уперше за довгий період ми отримали те, про нестачу чого так багато говоримо, – час. Кілька довгих тижнів сидіння вдома – це, звісно, не ідеальний варіант, адже ми не можемо відвідати кав’ярні, влаштувати пікнік чи подивитися фільм у кінотеатрі. Однак це період, коли можемо перепочити від повсякденного поспіху і приділити більше часу чомусь приємному. Тому, напевно, майже в кожного з тих, хто зараз «карантинить», виникає питання: як же з користю і задоволенням провести цей час? У мене, як досвідченого книголюба, є відповідь – читати. Крім задоволення від хорошої книги, ви отримаєте також можливість трохи відволіктися від реальності. Ескапізм – втеча від реального світу у світ фантазій – важливий механізм нашої психіки. І зараз, коли насправді досить важко забути про власне причину загальнодержавного карантину, особливо потрібно інколи відволікатися. Ширлі Джексон, американська письменниця, авторка знаменитого «Привиду будинку на пагорбі» писала, що жодна жива істота не може постійно знаходитися в реальному світі. Усім потрібен перепочинок, своєрідне «переключення». Усім потрібна невеличка втеча в хороше місце.

Читати далі

Студент дня: Марина Безпалько


«
Студентський меридіан»  продовжує знайомити читачів  зі студентами нашого вишу. І  «студентом дня» сьогодні стала  Марина Безпалько, студентка другого курсу факультету української філології та журналістики.

Улюблене місце в університеті: безумовно – це кафедра журналістики, адже саме там панує  дружня та приємна атмосфера. В цій аудиторії панує лише позитивна енергетика.

Що робити, якщо запізнюєшся на пару? Якщо ти запізнюєшся більше ніж на пів години, то я вважаю, що краще вже не йти та не бентежити викладача. Хоча, якщо запізнилася на хвилин 10, чи 15, то перед тим, як зайти в аудиторію потрібно придумати мільйон виправдань. Тому краще взагалі не запізнюватися.

Ідеальний обід студента: між нудними парами мене “рятує” какао та зефірка. Такий “обід” стимулює роботу головного мозку та бадьорить.

Найкраща підготовка до сесії: відомо, що існує три шляхи підготовки до сесії. Перший – так званий метод “за день до”. Це той випадок, коли ти усвідомлюєш, що скоро іспит та з надією на те, що вдасться списати намагаєшся встигнути зробити шпаргалки. Другий метод – традиційно-студентський. За ним “секрет успіху” полягає у тому, що всі конспекти потрібно покласти під подушку на ніч. Також для того, щоб цей “обряд” подіяв необхідно прокинутися о 12 годині ночі, та голосно крикнути у вікно “халява прийди”. Скажу по секрету, що цей варіант завжди діє. Третій, як на мене, нудний. Кажуть, що можна вивчити всю інформацію, вказану в питаннях до іспиту. Взагалі, якщо серйозно, потрібно завжди бути впевненим у своїх силах, проте ніколи не можна зазнаватися.

Анастасія Отвіновська, студентка 2 курсу
факультету української філології та журналістики

«Дістала вже, треба скоріше вигравати!» – Сергій Тимофійко про війну на Сході

Коли виникла ідея цього інтерв’ю, я довго думала, що напишу невеликий вступ «суперпатріотичного» змісту про мужність і таке інше. Коли поспілкувалася з Сергієм, зрозуміла, що ніякі слова не зможуть описати того, що роблять для нас воїни. Більше того, вони їм не потрібні…

Тому просто пропоную вашій увазі розмову з учасником АТО, студентом історичного факультету Сергієм Тимофійком. Читати далі