За п’ять років навчання бували різні цікаві моменти. Ми намагалися поєднувати навчання з дозвіллям та відпочинком. Тоді ще не так активно працювала студентська профспілка у виші. Зараз, наприклад, для студентів організовується більше різних подорожей та екскурсій. Взагалі кожному студентові треба активно відпочивати після щоденного навантаження. Сьогодні в студентському середовищі усталилася така тенденція: свій вільний час вони проводять здебільшого в кімнатах гуртожитку, займаючись справами, які шкодять їхньому здоров’ю. Деякі полюбляють відсипатися, навіть нехтують підготовкою до навчання.
Ми в роки студентства організовували різні походи. Щонеділі відкривали для себе якийсь новий, незвіданий куточок Старого міста. Я сам не місцевий, і мої однокурсники теж майже всі були приїжджими. В ті роки ще не було в місті такої кількості екскурсоводів як зараз, тому ми самі придумували цікаві маршрути й подорожували ними. Розпитували місцевих мешканців про старовинні споруди, їх призначення, архітектурне оформлення. Закликаю нинішніх студентів не гаяти дарма свій час, а пізнавати свій рідний край. Я неодноразово з друзями ходив у різні етнологічні експедиції. Взимку ми ходили кататися на лижах до Цибулівки за Кам’янцем. Там біля лісу є скелі, струмок, навкруги дуже гарно. Чудово відпочивали й набиралися енергії на наступний навчальний тиждень. Взагалі будь-яка пора року є сприятливою для натхненних прогулянок, якщо вміти гарно організувати свій відпочинок. Нині студентство чомусь ігнорує ці можливості.
Ті подорожі для мене незабутні. До сьогодні ми збираємося з однокурсниками на зустрічах і пригадуємо наше веселе життя. У своєму виші ми започаткували деякі святкові традиції. На Різдво колядували, організовували Вертеп, водили козу, святкували Маланку – це теж частина мого студентського життя. Навіть наші випускники, які нині обіймають високі посади, на зустрічі з неабияким задоволенням гортають студентський фотоальбом з нашими світлинами.
Пригадується й ще один цікавий момент: одного навчального року адміністрація гуртожитку №1, де проживають переважно студенти-філологи, оголосила конкурс на кращу новорічну ялинку. Ми захопилися цим змаганням і почали виготовляти власноруч оригінальні прикраси. Більшість студентів мого курсу не встигали поїхати додому на новорічні свята, тому було чимало часу, щоб підготувати найкращу ялинку. Зараз молодь переважно користується Інтернетом, щоб переглянути сайти з новинами та онлайн-канали телебачення. Тоді у нас не було такого тому ми брали для тимчасового користування звичайні чорно-білі телевізори. Хлопці активно збиралися, щоб подивитися футбол та повболівати за улюблену футбольну команду і т.д. Пригадую, як із двох-трьох тумбочок в кутку зробили підставку під телевізор, над яким вирішили помістити свою ялинку. Хлопці на будівництві, яке було поруч, набрали відро піску, придбали дві великих розкішних гілки з шишками. Прикрасили гілки горіхами, пофарбувавши їх лаком для нігтів, який випросили у дівчат. Тоді наша ялинка зайняла перше місце. Незважаючи на те, що тоді в країні панував «сухий закон», нам вдавалося знаходити кольорові етикетки від пляшок, які наклеювали на картон і з них вирізали цікаві ялинкові фігурки. Крім того, зробили оригінальні гірлянди з сірників та цигарок. Безперечно, у розпал свята така гірлянда поступово втрачала свої прикраси.
Пригадується, коли хлопці з віддалених сіл та містечок, наприклад, щоб заробити трохи грошей, ходили розвантажувати вагони на залізничну станцію вночі. Саме в нас, хлопців, почали виникати симпатії до дівчат, тому потрібні були гроші, щоб запросити їх у кіно чи на виставу. Дівчата, ж відвідували курси крою та шиття, щоб стати чудовими рукодільницями. Хтось, окрім навчання, активно займався спортом. Ми з друзями грали у оркестрі. Все не пройшло дарма. Час моїх студентських років не промарнований, не проспаний у гуртожитку, а пішов на користь. Цього бажаю й вам, дорогі студенти.
Валерій Щегельський,
завідувач лабораторії етнології