24 травня всі слов’янські країни відзначають чудове свято – день слов’янської писемності та культури. У тих, хто з гордістю згадує минуле, хто цінує духовні надбання наших предків, виникає відчуття гордості за право називати себе слов’янами.

Писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу. Вона виникає тоді, коли в результаті соціально-економічного і культурного розвитку суспільства в ній з’являється потреба. Проблема походження слов’янської писемності досі остаточно не з’ясована. Причиною цього є брак джерел та існування двох слов’янських абеток: кирилиці та глаголиці.

Українська мова та культура є невід’ємним складником слов’янської культури. Саме тому розвиток мовного і культурного процесів нерозривно пов’язаний із загальними тенденціями європейського соціокультурного простору.

З нагоди відзначення Дня слов’янської писемності 22 травня 2014 року на кафедрі української мови було проведено свято. Вступне слово виголосила І.С. Беркещук , кандидат філологічних наук, доцент. Про особливості розвитку слов`янської писемності розповіла  Р.В. Козак, кандидат філологічних наук, доцент. Також Раїса Віталіївна наголосила на взаємовпливі української та болгарських культур.  І.І. Гринішина, зав. читальним залом №1 наукової бібліотеки університету, зробила огляд книжкової виставки, яка була представлена на святі.

тарослов’янська мова, як колиска сучасних мов, назавжди поєднала людей, в чиїх думках і серцях бринить та сама спільна нотка, яку передавали крізь призму поколінь наші предки. І люди ці мають незаперечне право без сумніву називати себе слов’янами, бо вони змогли зберегти національну своєрідність своєї мови, вони не зрадили її, пронісши крізь віки.

Лілія Надвідна,
 кореспондент газети.
Світлини автора