Польсько-Український Конвент Самоврядної Співпраці – це неурядова організація, яка існує з 2011 року. Вона об’єднує представників самоврядування, які мають партнерські відносини з місцевими органами влади України, а також ті, які ще не мають українського партнера, але готові співпрацювати бітництво в майбутньому. Основна мета Асоціації – надання підтримки та сприяння двосторонньому співробітництву, а також обмін досвідом.

З 19 по 25 вересня 2014 року в Дравсько-Поморському відбувся проект Конвенту – «Польсько-українська молодіжна академія самоврядування», до участі якого завітало на тижневе перебування понад 50 учасників з України та Польщі. Це була молодь, представники учнівського та студентського самоврядування, активісти, вчителі та кілька державних працівників. Основними цілями проекту були: поглиблення розуміння адміністративної реформи на підставі польського досвіду, інтеграція молодих людей з Польщі та України, їх участь у соціальному, культурному та політичному житті.

На заході були представники Київщини, Чернігівщини, Рівненщини, Черкащини, Хмельниччини, гміна Цаплінек, повіт Білогарджкі, повіт Ніжненський, гміна Полскій-Здрой, гміна Гріфіс, гміна Злоцінец, місто Санок, повіт Свідвінскі та повіт Дравскі.

Екс-міський староста Дравсько-Поморського Єрзі Лайєрсдорф, почесний консул України в Щеціні Генріх Колодій та журналіст прикордонної з Німеччиною польської радіостанції «Polskie Radio Szczecin», лауреат премії Євросоюза Збігнєв Плеснер проводили лекції на теми «Територіальне самоврядування в Польщі» та «Основні принципи і цінності функціонування Європейського Союзу». Під час лекцій можна було вести дискусію про «плюси» та «мінуси» членства в Євросоюзі, поцікавитися думками лекторів про можливості та перспективи України в цьому процесі, виступити з своїми питаннями щодо концепцій співпраці та проблем. Я виступив з питанням російської пропаганди в Польщі, мета якої поставити країну-побратима в негативне ставлення до України. Мова йде про створення та фінансування спецслужбами Російської Федерації громадських організацій, які розповсюджують по ЗМІ викривлену інформацію подій Другої Світової Війни, яка відома під назвою «Волинська трагедія» – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, які були здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту. Російські псевдоісторики покладають усю провину на українську частину і створюють штучні проблеми, як це було в 2013 році на Сході України з мовним та етнічним питанням. У відповідь журналіст Збігнєв Плеснер відповів, що більша частина Польщі підтримує Україну, але є певна нестача інформації в країнах Євросоюзу щодо подій в Україні за останній рік, адже частина її викривляється або ж не доноситься до світової спільноти належним чином. Україні потрібно над цим ще добре попрацювати. А щодо розпалювання конфлікту історичних подій, то варто спільно досліджувати це питання українсько-польській стороні, а не представникам Російської Федерації. Також Збігнєв Плеснер побажав не звертати увагу на гріхи історії і більше зконцетруватись на побудові спільних концепцій розвитку і співпраці.

Щодо плюсів членства Польщі в ЄС: членство в НАТО та інших міжнародних організаціях, підвищена значимість Польщі на міжнародній арені, зменшення бідності на 7 мільйонів людей, участь у створенні законів, правил, норм ЄС у всіх аспектах, економічний розвиток – зростання ВВП на 67%, розвиток інтелектуального потенціалу суспільства та бум інвестицій. Не дивлячись на російську пропаганду про «мінуси» перебування в Євросоюзі та кризу в економіці, інфраструктурі та суспільстві в Польщі, «загнивання» – все це брехня. Дорога від Львову до Дравсько-Поморського – понад 1000 кілометрів і можна було побачити майже всю Польщу. Це бум у розвитку альтернативних джерел енергії (майже вся Польща обкладена вітряками та сонячними батареями), немає закинутих та недоглянутих полів, лісів, роздільна обробка сміття, діючі фабрики, будівництво розвиток інфраструктури.

Із мінусів інтеграції з Євросоюзом є еміграція молодих, освічених та амбітних людей на Захід та неконкурентність у важкій промисловості. Але все це через пережитки радянського минулого, що важко лікується модернізацією.

Удалося добре поспілкуватися з організатором проекту Катериною Клавсіц, яка висловила ідею організувати подібний захід в Україні найближчим часом і, можливо, організувати спільні проекти в майбутньому. Колеги з Польщі надіються, що проект допоможе поглибити польсько-українську співпрацю та внесе свій вклад у поглибленні взаєморозуміння, розвине суспільні та громадські компетенції.

Андрій Заєць, голова ГО «Ініціатива & Розвиток»,
випускник історичного факультету