Дуже рідко читаю книги подібного напряму, але «За чверть десята» Юрія Макарова приємно здивувала. Автор визначив жанр твору як міську повість «з елементами чи то фантастики, чи то містики, але та містика має суто службову функцію». Від себе особисто хочу додати, що це також дуже чуттєвий роман, написаний майстерною рукою надзвичайно ерудованого письменника та поліглота.

Не можу сказати, що ця книга захопила мене з перших слів, ні. Проте, роман «За чверть десята» – це добре продумана, пристрасна, емоційно насичена історія з неочікуваним завершенням. Якщо говорити точніше, то закінчення, як такого, немає. Автор залишив читачу можливість додумати його самостійно. Такий прийом використовуються часто, але не завжди доцільно, але в цій книзі він лише підсилює загальне позитивне враження від її прочитання. Браво, Юрію Макаров!

У романі розповідається про овдовілого викладача іноземних мов літнього віку. Після смерті дружини він усвідомлює, що життя підходить до свого логічного завершення. Викладач продовжує вести 2 пари в університеті в тиждень (їх йому виділили з поваги до заслуг перед вишем), мав декілька індивідуальних занять а в цілому живе розміреним життям  людини старшого віку. Одного дня впорядкованість життя літнього чоловіка порушує містика: головний герой – Микола Павлович помічає, що його прокльони починають збуватися. Ще одна обставина, яка докорінно змінює світогляд викладача – поява юної, екстравагантної та розкутої дівчини, яка перевертає все з ніг на голову. У душі Миколи Павловича відроджуються давно забуті почуття. Під впливом всього цього головний герой переосмислює прожиті роки та відкриває для себе нові можливості та емоції…

Олена Митрофанюк,
студентка ІІІ курсу факультету
української філології та журналістики,
кореспондент газети