Мало користі від людей, які після себе не залишають сліди. Їхнє життя проминає непомітно, немов опадає осіннє листя. Натомість шлях геніїв усім відомий, адже вони проклали глибокі сліди у історію, і немов небесні світила, вказують шлях наступним поколінням. Без сумніву, одним із таких світил був Валентин Фердинандович Асмус (1894–1975), відомий радянський філософ, теоретик логіки, дослідник вчення Канта, який був відомий не лише в СРСР, але й далеко за його межами.

нагоди 120-річчя від дня його народження з ініціативи кафедри філософських дисциплін та при підтримці деканату історичного факультету, 20 листопада відбулася конференція «Валентин Фердинандович Асмус: особистість, вчений, мислитель». У науковому заході взяли участь викладачі та студенти з різних факультетів нашого вишу, зокрема А. Найчук, Т. Сулятицька, С. Волковинський, О. Карюк, А. Кирилюк, Ю. Мальченко, М. Плахтій, В. Рокачук, С. Ганаба, О. Рибщун і О. Гнадюк.

Роботу конференції відкрив вступним словом декан історичного факультету В. Дубінський, який зазначив, що проведення конференції з філософії є кращими традиціями класичних університетів, які потрібно надалі розвивати та продовжувати. Декан також вказав на непересічну особистість вченого та його внесок у розвиток вітчизняної філософської дисципліни. В. Асмус був одним з першим авторів підручників з логіки у радянському союзі та виступав як активний популяризатор цієї дисципліни в університетських колах. Завідувач кафедри філософських дисциплін А. Найчук зазначив, що досі залишається живою та актуальною спадщина Валентина Фердинадовича, яку розвивають його учні та діти.

У ході роботи двох секцій вдалося висвітлити різноманітні аспекти творчості та наукової діяльності радянського філософа, від його місця у історії філософії та естетики до поглядів на політику та соціологію.

Також до ювілею зусиллями працівників читального залу історичного факультету Л. Гончарової та М. Марчук було підготовлено бібліографічну експозицію, що представляла життєвий шлях мислителя та його творчий та науковий доробок.

У час, коли суспільству не вистачає прикладів для наслідування, з нас намагаються зробити непомітну сіру масу, нам потрібні провідники у життя, які не боялися плисти проти течії, мати власну точку зору та активно її відстоювати. Такою особою, на мою думку, є В. Ф. Асмус, який, до прикладу, не побоявся виховувати своїх дітей к християнській вірі та традиції, а один з його синів є священиків Російської Православної Церкви. Тому подібні конференції є не лише актуальними, але й корисними для відновлення морального та духовного обличчя нації та держави.

Олександр Бучковський, магістрант
історичного факультету, кореспондент газети.
Світлини Ольги Комарової