Позаду останній open-air – фестиваль “Республіка”. А попереду – дні ностальгії. Адже емоції, отримані на фесті, не покидають ще довго опісля нього. Тим паче, коли ці емоції пов’язані з музикою, мистецтвом, новими людьми.

Потрапляючи в середовище “Республіки”, ти ніби заряджаєшся особливою атмосферою, яка там панує. Цьогоріч вона була досить різною. Це все завдяки п’ятьом сценам-локаціям, не схожих між собою. Відповідно до цього, було чимало різнопланової музики, починаючи від спокійної акустики в Art-Dvir та завершуючи важким роком у тунелі. Головну сцену завжди оточувала чимала кількість слухачів, адже тут можна було послухати Morphine Suffering, Onuka, O.Torvald, Бумбокс та багато інших. А виступ гурту Brutto утворив перед цією сценою справжній мурашник з республіканців. Не менш цікавою, ніж попередні була реґі-сцена на валах. І п’ятою музичною локацією, яка ознаменувалася виступами багатьох відомих груп та навіть симфонічним оркестром, була сцена біля ратуші. Стару частину Кам’янця-Подільського переповнював народ з ірокезами, кольоровим волоссям, у рваних штанях та косухах. Неможливо було пройти біля площі Польський ринок, не пустивши слину, так як там проходив фестиваль вуличної їжі. Насититись можна було найрізноманітнішими стравами, що готувались на вогні.

“Республіка” зібрала близько 60 гуртів – і через це часто доводилось змінювати локації, що робило дні насиченими. Здавалось, ще одним учасником фесту був Скрябін. Так як чимало гуртів грали кавери на його пісні.

Дощ, який часто переходив в зливу, можна вважати головною ознакою п’ятої “Республіки”. Та це не завадило відриватися на повну, скаженіти та слемитись.

Одним словом, нудьгувати було ніколи. «Республіка» вкотре довела, що мистецтво-наша зброя, завдяки великій кількості якісної музики та талановитих людей.

Христина Юхней, студентка ІІІ курсу
факультету української філології та журналістики
(спеціальність “Журналістика”), кореспондент газети.
Світлини автора