Торованих екскурсійно-туристичних маршрутів Україною є безліч. Ініціативна група факультету української філології та журналістики вирішила не повторювати пропоновані турфірмами послуги і це вдалося реалізувати. Маршрут ми спланували на два дні подорожі. Напрямок – Прикарпаття.

Спершу вразив розмаїттям представлених рукотворів народних майстрів Яремчанський ярмарок. Приємно було спостерігати за колегами, які із задоволенням демонстрували придбані сувеніри та подарунки для близьких.

Звичайно, ми не могли залишити поза увагою та порівняти красу Кам’янецького замку із Пнівським, який свого часу відігравав важливу роль як оборонна споруда. Отже, біля міста Надвірна – поворот на село Пнів, до замку, а далі – у напрямку на Івано-Франківщину у Долинський район, село Гошів. Серед мальовничих Карпатських гір нас зустріла обитель духовності краю – василіанський чоловічий монастир із чудотворною іконою Матері Божої (неподалік, біля підніжжя гори, розташований жіночий монастир). Із цією іконою пов’язані реальні історії зцілення людей. Це давнє паломницьке місце, де завжди багато прочан. Тут також можна випити цілющої води.

Захоплювало подих гірське повітря та витвори природи неймовірної краси «Скелі Довбуша». Велетенські камені, заввишки 20-30 м, здіймаються вгору прямо посеред лісу, займаючи велику територію. На скелях можна побачити різноманітні фігури: обличчя лева, двох слонів, страшну жінку-відьму, які утворилися внаслідок багатолітньої роботи вітру та води, що вимивали і руйнували піщаний матеріал скелі. За легендою, славнозвісний Олекса Довбуш та його опришки переховувалися тут від ворогів, і саме в одній із цих скель захований скарб народного героя. В Х столітті скелі слугували прихистком монахів, а в ХІІ-ХІІІ ст. – оборонними укріпленнями. Тут є входи до печер та ущелин, які були створені людьми для житлових та оборонних потреб.

Завершився перший день подорожі спільною вечерею, спогадами, враженнями та жартами у лікувально-оздоровчому комплексі «Карпати». Наступного дня, зранку, (гарною традицією стало приготування сніданку чоловічою компанією для усієї групи) для нас, філологів, своєрідним набуттям досвіду стала літературно-пізнавальна екскурсія до села Лолин, де Іван Франко зустрів своє перше кохання, музу творчості – Ольгу Рошкевич. Професійна та змістовна розповідь екскурсовода Любомири Федорівни Підберезької перенесла нашу реальність у часи Франка, коли він часто відвідував село Лолин. Тут він написав оповідання «Вугляр», «Лесишина челядь», «Два приятелі», окремі розділи повісті «Петрії Довбущуки», вірш «Галаган». На основі місцевого варіанту легенди «Пісня про шандаря» створив драму «Украдене щастя». У 1956 році в центрі села було встановлено пам’ятник Іванові Франку. У школі створено літературно-меморіальну музейну кімнату, а у 2004 році засновано музей Івана Франка. Експозиції розповідають про важливі події у житті письменника, пов’язані з селом Лолин, зокрема знайомство Франка з Ольгою Рошкевич (на думку біографів Івана Франка, знайомство з Ольгою Рошкевич було поштовхом до написання збірки поезій про кохання «Зів’яле листя»). Ряд цікавих експонатів висвітлюють також деякі аспекти творчості Івана Франка: прижиттєві видання «Зів’ялого листя», оригінальніфото, автографи та інші документи.

Інтер’єр музею збагачений автентичними бойківськими хатніми старожитностями, тут також виставлені музичні інструменти та давні одяг. Відвідувачі музею можуть ознайомитися із давніми бойківськими традиціями та звичаями, типовими в часи перебування Івана Франка на теренах Долинщини. Після обіду нас чекала подорож (14 км) у «Карпатському трамваї» зі сніговим куражем. Розпочалася екскурсія в селі Вигода Івано-Франківської області. Чотиригодинний маршрут вузькоколійкою подарував незабутні враження. Нас дивували казкові пейзажі Українських Карпат: екологічно чиста річка Мізунка, гідрологічна пам’ятка природи – заповідник Щирковець, джерело цілющої мінеральної води.

Зазвичай, подорож оцінюється враженнями, яких нам не бракувало, а накопичений позитив додасть бадьорості та натхнення у нашій педагогічній роботі.

P.S. Зауважимо, що наша поїздка Прикарпаттям присвячена Дню працівника освіти України та корегувалася профспілковою організацією працівників нашого університету. А ще учасники подорожі мали можливість провести профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді та їх наставників (екскурсантів), а також працівників навчальних та культурних закладів, з якими нам вдалося поспілкуватися.

Валерій Щегельський,

голова профбюро факультету

української філології та журналістики