Про стереотипи демократії, особливості інформаційної політики та місце жінок і чоловіків у процесі розбудови України розповіла студентам Наталія Грицяк. Вона – доктор наук з державного управління, науковець у галузі гендерної та інформаційної політики, заслужений діяч науки і техніки України.

Науковець наголосила на тому, що для створення демократичного суспільства, необхідно перейнятись (а не просто перейняти) цінностями демократії. І однією з таких цінностей є відчуття відповідальності. Коли людина перестає вимагати щось від держави, і починає від себе.

Розмірковувала і на тему «культури бідності», яка притаманна українцям. Через те, що доходи більшості громадян навіть не дотягують до середнього рівня (менше 80 гривень за день) – люди, які перетинають цю межу і стрімко збагачуються – починають купувати такі речі, які, на їх думку, мають демонструвати їх статус, а не які дійсно були б їм необхідні чи корисні.

Річ, на її переконання в так званому Habbitus: комплексі цінностей, які людина набуває від народження і до повноліття. І саме вони в майбутньому формують уявлення людини про певні події – тому  що в інформаційній сфері – люди шукають підтвердження власних цінностей. Тобто аудиторія схильна чути і бачити те, що хоче чути і бачити.

Але особливий відгук в аудиторії знайшла тема про гендерну роль чоловіків і жінок. Попри те, що суспільство урівнює права чоловіків і жінок, і стверджує рівність, як цінність, найбільш застарілою у цьому плані залишається сфера виховання. Де все ще існує поділ на «дівчачі-хлопчачі» кольори, іграшки, схеми поведінки. Звинувачення у дискримінації жінок отримав навіть… буквар, в якому мама «миє раму», а батько – грає з сином в футбол. Наприкінці виступу, Наталія Грицяк подякувала за чуйність та пильність слухачів.

Оксана Грушанська, студентка групи Zh1-B12

20 квітня 2016 року у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбулася зустріч студентів із космонавтом Юрієм Батурином. Крім того, він є членом-кореспондентом РАН, науковим співробітником  Інституту історії природознавства і техніки ім. С.І. Вавилова РАН, автором книг з політології, права, кібернетики і більше сотні наукових статей.

Студенти різних спеціальностей мали нагоду почути від науковця, що космонавтика має пройти чотири фази: фантазія (чудернацька ідея), наукове вивчення, інженерне рішення, реалізація плану. Розвиток цієї науки відбувається вже понад 140 років,  і дотепер здійснено багато досліджень, що стосуються космосу. Тому виникає запитання: «Що робити далі, куди розвивати космонавтику?». Юрій Батурин каже, що для подолання цієї кризи звертаються до письменників-фантастів з проханням вигадати нову ідею, яка буде корисна науковцям.

Вчений також ділився враженнями свого польоту у космос, пристосуванням до гравітації, умов існування поза Землею. Розповів, що після польоту змінюєш ставлення до себе, людей, світу, починаєш розуміти, що все взаємопов’язано – техніка, людина, природа. «Там, в кабіні на орбіті, – наголошує він, – розумієш, що життя кожного з нас залежить від того, як інші будуть виконувати свою роботу, а після повернення додому стаєш добрішим, навіть на комашку не наступиш – бо знаєш, що у космосі ти був такий самий маленький та беззахисний».

Наприкінці виступу Юрій Батурин подарував дві книги університетській бібліотеці, з яких можна дізнатися про життя космонавтів, дослідження космосу, відкриття, знайти відповідь на багато запитань. Бурхливі оплески стали підтвердженням уваги слухачів, а численні запитання ще раз довели, що Космос – цікава та захоплююча тема як для студентів, так і для викладачів.

Діана Грушанська, студентка групи Zh1-B15