Якщо ти улюбленець долі – першокурсник, що вступив до К-ПНУ ім. Івана Огієнка, і навіть матимеш можливість відвідати дивну червону споруду по вул. Огієнка  – то, гадаю, тобі буде цікаво почитати про всі унікальні місцинки цього великого незнайомого корпусу.

Отож, ти заходиш у центральні двері. Праворуч – банкомат, біля якого у день стипендії лунають найщасливіші вигуки. Попереду – стенд, на якому зазвичай вивішують голови щасливців, які намагались списати Історію України. Жартую, смертну кару давно скасували, тому там висять офіційні оголошення про події, які ти вже пропустив, або на які тебе люб’язно запрошують.

Рухаючись першим поверхом – ліворуч, не забудь, що спочатку пропускають тих, хто вже відгриз чималий шмат граніту знань, і тепер не проти запити його кавою. Так, у нас на першому поверсі затишні диванчики, на яких можна скористатись безкоштовним Wi-Fi та просто розслабитись під час великої перерви (не плутати з парами!). На диванчиках ти можеш привітатись поглядом з незнайомими обличчями які віддали свої сили чи розум цьому університету.

Якщо ти – дотепник-філолог, то пошукай помилки у підписах до портретів. Ліворуч – шлях до жіночих вбиралень, ксероксу та чорного ходу (у дні занудних пар – світлого). Праворуч – книжкова розкладка, за нею – шлях до студентського сенату, офіційної газети нашої альма-матер та чоловічого туалету. Сходами вверх – до нижнього читального залу. Там теж можна зробити ксерокопію, але Wi-Fi там погано ловить, тому студенти ходять туди лише помедитувати.

Якщо хочеш їсти – прямуй ліворуч, коли опинишся на другому поверсі і нехай студентський нюх не підведе тебе.

Якщо ж тобі захотілось аудієнції у ректора  – запишись у чергу, ти не один бажаєш знати, як у нього справи. Коли ти вже ситий і хочеш просвітлення і культури (хліба й видовищ!), то можеш піти до конференц-зали, яка знаходиться з їдальнею в одному крилі. Якщо ти займаєшся спортом і навчаєшся на фізфаці, то на другому поверсі повертай праворуч.

Між другим та третім поверхом знаходиться актова зала, де відбуваються концерти, КВК та презентації.

На третьому поверсі прямо по курсу – музей огієнкознавства, у який вас поведуть, щоб ви дізналися, хто взагалі цей Іван, звідки він взявся і чому заснував цей університет. Ліворуч, третім поверхом – бібліотека, у якій всі першокурсники завзято набирають книг, щоб здати на 4 курсі, перед випуском.

Третій поверх належить «Князівству Ін’яз», а у правому крилі знаходяться кабінети ТЗН.

Також на третьому поверсі – Студентський Профком, який видає міжнародні студентські посвідчення, смаколики на свята і гроші (за потреби).

Між третім та четвертим поверхом поверхом розташована медіа лабораторія і стіни там зелені (це не жарт!), а ще є корисна для студентів-журналістів фототехніка та ПК. На четвертому поверсі  легендарний «капітанський місток», звідки видно, хто, де, коли і з ким прогулює пари.

Також одразу прямо – етно лабораторія, де можна роздивитись матеріальні речі, якими користувались наші пра-прабабусі, одяг, який вони носили і навіть писанки, зібрані звідусюди.

Четвертий  поверх – Царство української філології та преси, тобто журналістики. Ліворуч є величезний читальний зал, де є художня література, комп’ютери і просто спокійний куточок, щоб готуватись до пар, деканат (8-ме коло за Данте) та розклад навчального процесу. Праворуч – кафедра журналістики і «холодильник» (це я про 418-ту аудиторію).

І поки ви ще ходите протягом перших десяти хвилин пари цілою групою, шукаючи потрібну аудиторію, вівці-блукальці на безкрайніх пасовищах знань, залишається лише побажати успіхів у Ваших намірах, бажаннях, намаганнях і прагненнях. З 1 вересня, молоде студентство!

Таня Ясінчук,

журналіст