Зовсім нещодавно, у 2017 році, світ побачила нова книга відомого японського письменника Харукі Муракамі «Killing Kommendatore» («Вбивство командора»). Для справжнього читача завжди важливо «бути в курсі» літературних подій, а нова книга Муракамі – це подія. Про неї говорили й писали вже багато. 
На просторах Інтернету є десятки рецензій та статей про нове творіння Муракамі – від нищівної критики й звинувачень, що письменник уже «виписався», до наукових досліджень, де автор позиціонується як один з провідних метамодерністських письменників.
Мені ж хотілося б коротко переконати Вас у тому, що останню книгу Муракамі не треба залишати поза увагою, вона, безперечно, варта того, щоб бути прочитаною. Пропоную Вашій увазі п’ять причин, чому це треба зробити.
- Цікавий та загадковий сюжет. Як завжди проза Харукі Муракамі – це дивовижна історія. Хоч і нерідко (а якщо бути чесним, то дуже часто) сюжет у Муракамі розвивається надзвичайно повільно, проте його твори читаються «на одному диханні». Буває, деякі сюжетні лінії він залишає незавершеними і ми не завжди дізнаємося про причини тих чи тих вчинків героїв твору. Критики пишуть, що проза Муракамі, м’яко кажучи, змушує читачів займатися активною творчістю під час читання – самим додумувати мотиви і сюжети. У цьому простежується споконвічна японська звичка, своєрідний концепт світосприйняття, який має назву «юген» (яп. сокровенний, таємничий, містичний). Юген – це значить (звісно, таке спрощене визначення є редукцією цього багатогранного поняття) залишати багато місць у творі «порожніми», щоб той, хто споглядає об’єкт творчості заповнював цю порожнечу додуманими символами та змістом. Наприклад, класичні японські вірші танка й хайку завжди наповнені глибокими асоціаціями, у живописі своєрідною ілюстрацією принципу «юген» є картина Хосегави Тохаку «Сосни».
У сюжеті роману «Вбивство командора» є багато незавершених історій і білих плям, але від цього розповідь оповідача стає тільки цікавішою та загадковішою. В книзі розповідається про життя молодого художника, який після розлуки із дружиною поселяється в гірському будинку батька свого друга. Власник будинку Томохіко Амада теж був відомим художником, котрий писав картини в жанрі «ніхонга». Одного разу головний герой піднімається на горище й знаходить там загорнене в тканину невідоме раннє творіння Томохіко Амади. А далі починаються традиційні «муракамієвські» містичні пригоди героя. Висновок: читати Муракамі заради сюжету!
- Знайомство з оперою. Колись Харукі Муракамі був власником джазового бару, тому письменник дуже добре знається на цьому жанрі музики. І він так часто «змушує» своїх героїв слухати джаз, що й читачі починають непогано орієнтуватися в ньому. Імена Телоніуса Монка, Чарлі Паркера, Лі Коніца та Чарлі Мінгуса стали для любителів творів Муракамі не просто звичними прізвищами, але й улюбленими композиторами. Не обходить увагою Харукі Муракамі й класичну музику. Так, у трилогії «1Q84» часто згадується Симфоньєта Яначека, а у «Хроніках заводного птаха» – «Сорока-злодійка» Россіні. В останньому романі письменник багато розповідав про класичну оперу Моцарта «Дон Жуан, або Покараний розпусник». Особливу увагу Муракамі звертає на сцену з опери, де Дон Жуан вбиває командора, батька Донни Анни (саме сюжет цього вбивства відтворено на полотні Томохіко Амади, яке оповідач знайшов на горищі). Висновок: читати Муракамі, щоб дізнатися про чудові зразки музики!
- Ви зможете дізнатися про особливості іспанського мореплавства, історію марки «Ягуар», появу жанру «ніхонга» та про побут середньостатистичного японця. Проза Муракамі наповнена деталями, безкінечними подробицями про речі важливі й тривіальні, про побут, про філософію, про книги й одяг. Крім того, з кожного великого роману Муракамі ми дізнаємося чимало цікавого про різні галузі знань. Так, в останньому романі Муракамі (позаяк головний герой – художник) можна почерпнути багато нового про живопис, зокрема про жанр «ніхонга». Цей термін використовується на позначення традиційного японського живопису з тисячолітньою історією, хоча сама назва стилю виникла лише в епоху Мейдзі (1868—1912 рр.). Крім того, ви також дізнаєтеся про причини поразки іспанського флоту англійцям за часів правління Єлизавети І, а також отримаєте коротку довідку про машини марки «Ягуар». Але найголовніше те, що через розповіді про ці, здавалося б, непотрібні для сюжету подробиці, ви поринете в життя звичайного японця, дізнаєтеся про його смаки, страхи, переживання; ви побуваєте в кількох цікавих будинках, «побачите» багато кімнат; словом, потрапите у надзвичайну подорож без перельотів і витрат. Висновок: читати Муракамі, щоб здійснити подорож до Японії.
- Почерпнете кілька смачних рецептів. Герої творів Харукі Муракамі завжди готують смачну й просту їжу, не виняток і роман «Вбивство командора». Приємно, що автор завжди дуже детально описує процес приготування їжі та інгредієнти, які потрібні для страви. Читач завжди може повторити те ж саме в себе на кухні. Крім того, автор настільки гарно описує приготування їжі, що хочеться наслідувати приклад героїв і негайно йти на кухню, щоб приготувати сендвіч із шинкою та французькою гірчицею, пасту під помідорним соусом або просто з’їсти солоного крекера з кавою. Висновок: читати Муракамі, щоб готувати смачну їжу й насолоджуватися самим процесом приготування.
- Зможете доповнити своє розуміння творів Харукі Муракамі. Цей пункт стосується тих, хто любить читати Муракамі і має за своїми «читацькими плечима» не один і не два прочитаних романи. Надзвичайно приємно доповнювати світ того чи того автора новими деталями, глибше розуміти символи й таємниці, які нам залишив письменний у книгах. Ще одна грань світу Муракамі, ще один герой у його безкінечному всесвіті, ще одна історія, що розгортається за правилами магічного «муракамієвського» світу, – це все в романі «Вбивство командора». І нарешті великий висновок: читати Муракамі, щоб пізнати його всесвіт, зустріти ще одну загадкову героїню, проникнути в ще одну кімнату, пережити ще одне самотнє життя, знайти ще одну любов і пережити ще одну історію. Читати Муракамі!
Анжела Хан, директор студентського клубу