8 травня Україна відзначатиме День пам’яті та примирення, 9 травня –День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
75 років тому, 8 травня, о 2301 год. набув чинності Акт про воєнну капітуляцію Німеччини, що був підписаний 7 травня 1945 року в Реймсі. Акт зобов’язав німецьких військовослужбовців до припинення опору, здавання особового складу в полон, передання матеріальної частини збройних сил противнику. На вимогу Кремля, 8 травня 1945 року, о 2243год. за центральноєвропейським часом (9 травня о 0043год. за московським часом), у передмісті Берліна – Карлсхорсті було підписано Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, що був аналогічний Акту (з незначними змінами), підписаному в Реймсі, й підтвердив час припинення вогню – 8 травня о 2301год. за центральноєвропейським часом (9 травня о 101год. за московським часом). Друга світова війна в Європі завершилася. Але воєнні дії продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора «Міссурі» було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Капітуляція Японії 2 вересня 1945 року означала завершення Другої світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще декілька років. Організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954 року, а окремі сутички – до 1960-х років.
Друга світова війна стала трагедією для українського народу. Після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся територія України стала ареною запеклих бойових дій. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил, перевищує 6 мільйонів осіб. На боці Об’єднаних Націй воювали українці в складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), США (80 тис.), Франції (6 тис.), а також визвольного руху (УПА) в самій Україні (100 тис.), – разом понад 7 мільйонів осіб.
Україна заплатила велику ціну за перемогу над нацизмом. За твердженням Ярослава Грицака, доктора історичних наук, професора, директора Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка: «Україну в Другій світовій об’єднують передусім не герої, а жертви. Головний урок тих подій полягає в тому, що Україна не може бути територією, яку використовують інші. За цей урок наша країна заплатила дуже велику ціну: з початку Першої світової до кінця Другої в Україні загинув кожен другий чоловік і кожна четверта жінка».
Спільні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939-1945 років оцінюють у 8-10 мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30% населення, Галичина – 22%, Волинь і Полісся – 12%. Для поповнення демографічних втрат знадобилося близько 25 років. Війна змінила й етнічне обличчя українського суспільства: практично зникли такі національні меншини, як: німці, кримські татари, українські євреї. Натомість, кількість росіян із довоєнних 4 мільйонів за перше повоєнне десятиліття зросла до 7 мільйонів осіб.
Важко оцінити матеріальні втрати України. За твердженнями науковців, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тис. сіл, спалено близько 320 тис. господарств. Значна кількість підприємств була евакуйована, і після війни їх не повернули. Загалом Україна зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45% від збитку всього СРСР. Автори видання «Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст.» (т. 2) оцінюють загальні втрати України в понад 450 млрд руб.
Зруйнована будівля Кам’янець-Подільського учительського інституту
Наслідки Другої світової війни до сьогодні відчутні в Україні. Ми маємо зберегти пам’ять про тих, хто загинув у горнилі цієї страшної війни. Саме історична пам’ять залишається засобом передання генетичного коду нації, її життєствердним чинником, що оптимізує сучасне буття та перспективи на майбутнє.
22 листопада 2004 року на 59-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН 8 і 9 травня було проголошено днями пам’яті і примирення й запропоновано відзначати їх як данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни. Згідно із Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» в Україні з 2015 року встановлено День пам’яті та примирення, який відзначають щороку 8 травня, а 9 травня відзначають державне свято – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Отже, Україна приєдналася до європейської традиції вшанування 8 та 9 травня в контексті пам’яті й примирення.
Символом відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги став червоний мак. Саме він є міжнародним символом пам’яті жертв військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи з 1914 року. Ідея його використання як символу пам’яті з’явилася під впливом вірша військового лікаря й поета, учасника Першої світової війни Джона Мак-Крея «У полях Фландрії». Вірш починався рядками (в перекладі Оксани Самари):
«В полях фламандських квітне мак
Поміж хрестів – скорботний знак
По нас…»
Дизайн маку, що використовують як символ в Україні (з ініціативи Українського інституту національної пам’яті й Національної телекомпанії України), розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін. Зображення уособлює квітку маку та кривавий слід від кулі.
Увічненню пам’яті та перемозі в Другій світовій війні присвячена пам’ятна монета “75 
років перемоги над нацизмом у Другій світовій війні1939-1945 років”, яка введена в обіг Національним банком України з 5 травня 2020 року, та поштова марка “Пам’ятаємо. 1/ 9/1939-2/9/1945”, яку Укрпошта вводитиме в обіг 8 травня 2020 року.
Друга світова війни торкнулася кожної української родини. Це була національна трагедія українського народу. Вшануймо всіх тих, хто не повернувся з війни! Пам’ятаємо! Перемагаємо!
Людмила Горчак, керівник відділу навчально-виховної роботи і гуманітарної освіти
Використані матеріали Українського інституту національної пам’яті , сайту «Історична правда», статті О. Лисенко «Важкий шлях до миру: українське суспільство та влада у середині 1940 – на початку 1950-х рр.».