Звання, і прізвища, і дати.

Печалі бронзове лиття.

Лежать наморені солдати,

А не проживши і півжиття!

Ліна Костенко

9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (1939-1945 рр.). У ці травневі дні ми не святкуємо, а вшановуємо тих, хто боровся проти нацизму, став жертвою війни, воєнних злочинів, депортацій і злочинів проти людяності, скоєних у трагічні роки Другої світової війни.

День перемоги над нацизмом наближали й викладачі та студенти Кам’янець-Подільського державного учительського інституту.

Брицин Михайло Якимович

Напередодні війни, 15 червня 1941 року, призваний до лав Червоної Армії. До 10 жовтня 1941 року навчався в Ташкентському піхотному училищі. У жовтні того ж року в складі 34 окремої стрілецької бригади поїхав на Західний фронт для оборони Москви. Пізніше – командир взводу хімічного захисту 15 окремого батальйону при штабі ІІІ-го Українського фронту. Двічі поранений.

Упродовж 1960-1968 років працював у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті на посадах доцента, професора, завідувача кафедри української та російської мов. 1967 року захистив докторську дисертацію «Юридична термінологія у східнослов’янській писемності до XV ст.».

Горошко Василь Якович

Восени 1941 року призваний до лав Червоної Армії. Брав участь у боях у складі Західного Донського, Брянського, ІІІ-го Білоруського та І-го Українського фронтів.

Майже 8 років з 1 жовтня 1948 року працював у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті завідувачем кафедри математики.  Кандидат фізико-математичних наук.

Дудар Микола Антонович.

19 квітня 1943 року Миколу Дудара призвано до Червоної Армії. Бойовий шлях розпочав від р. Донець, завершив у 1945 році в Альпах. Зв’язковий 985-го батальйону зв’язку.

Працював на кафедрі математики, обіймав посади асистента, старшого викладача кафедри математики, згодом – алгебри і математичного аналізу.

Загинайло Іван Корнійович

З липня 1941 року до березня 1942 року обіймав різні посади у військах Південного фронту. З липня 1943 року до лютого 1945 року виконував обов’язки начальника штабу 1749-го зенітно-артилерійського полку 54-ої зенітно-артилерійської дивізії Центрального фронту протиповітряної оборони; з лютого 1945 року – таку ж посаду в 1760-му зенітно-артилерійському полку 57-ої зенітно-артилерійської дивізії.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському учительському інституті розпочав у 1953 році на посаді старшого викладача кафедри математики.

Івах Іван Вікторович

Війна застала Івана Вікторовича на строковій службі, яку він проходив у Білорусії. 22 серпня 1941 року був поранений, потрапив у полон. Зумів утекти з полону у квітні 1942 року. Після проходження перевірки був призначений командиром гармати 252 танкової бригади. Брав участь у визволенні Румунії, Австрії, Чехословаччини.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочав у 1950 році на кафедрі фізики. У 1961 році успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: «Криволінійний та обертальний рух у курсі фізики середньої школи». Ректор Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту з 1967 по 1977 рік.

Зеленюк Іван Степанович

Воював із перших днів війни. У січні 1942 року отримав першу знакову нагороду – Орден Червоної Зірки. Бойовий шлях закінчив зі званням полковника.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському учительському інституті розпочав у січні 1947 року: наказом міністра освіти України П. Тичини його було призначено директором Кам’янець-Подільського учительського інституту. Очолював виш упродовж 1947-1966 років. У 1952 році захистив кандидатську дисертацію з історії.

Коваленко Леонід Антонович

Воював із червня 1941 року до березня 1944 року в чинній армії на Південному і III-му Українському фронтах. Був поранений. У серпні 1944 року його як інваліда 2-ї групи демобілізували з армії. «У роки війни нічого видатного не зробив, а воював, як усі», – згадував колишній командир мінометного взводу, лейтенант JI. Коваленко.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочав у 1961 році на посаді доцента кафедри загальної історії, згодом очолив кафедру загальної історії (1962-1983 рр.).У 1965 році успішно захистив докторську дисертацію на тему: «Демократичні течії в історіографії України XIX ст.». У 1973 році заснував історичну школу «Проблеми української історіографії XVIII – ХХ ст.».

Лаптін Петро Флорович

Воював з 1943 року до 1945 року. Війну завершив у званні лейтенанта.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочав у 1961 році спочатку на кафедрі історії, згодом – кафедрі загальної історії. Кандидат історичних наук, професор. 

Ліпман Борис Романович (у центрі)

Сімнадцятирічним хлопцем призваний до армії. Мінер. Визволяв міста Керч, Новоросійськ, Севастополь.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті розпочав у 1950 році. Талановитий митець. Півстоліття (1950-2000 рр.) керував народною хоровою капелою. Ініціатор створення музично-педагогічного (нині – педагогічного) факультету. Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського.

Марченко Дмитро Іванович

У жовтні 1943 року призваний до армії. Рядовий 225 гвардійського стрілецького полку 78 гвардійської стрілецької дивізії ІІ Українського фронту.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочав у 1957 році на кафедрі математики. У 1962-1978 роках очолював фізико-математичний факультет.

  Носов Олександр Костянтинович

Коли розпочалася війна, йому було лише 16 років. У січні 1943 року десятикласник поповнив ряди захисників країни – став курсантом піхотного військового училища. Через 6 місяців офіцер-кулеметник брав участь у битві на Курській дузі. Воював у складі 2 Українського фронту. На початку січня 1944 року був важко поранений. Своє життя поєднав з армією. Вступив до 2 Тамбовського кавалерійського училища, у якому й зустрів День Перемоги. Після закінчення училища 1947 року став кадровим офіцером.

Упродовж 1979-1991 років працював у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті на посадах завідувача кабінету, викладача кафедри марксизму-ленінізму.

Савронь Віктор Миколайович

У червні 1941 року мобілізований до чинної армії. Займався фінансовою службою. Служив у складі 235 стрілецької дивізії 53 армії Північно-Західного фронту. Був поранений. Продовжив бойовий шлях у складі І Українського фронту.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочав у 1950 році. Працював на посадах асистента, старшого викладача кафедри математики.

Свідер Полікарп Іванович

22 червня 1941 року Полікарп Іванович, студент І курсу мовно-літературного факультету, зустрів в учительському інституті. Залишив такі спогади: «Викладачі і студенти зібрались у коридорі інституту на Польських фільварках. Слухали виступ по радіо наркома закордонних справ В. М. Молотова. Ми мовчали. Усіх охопило жахливе відчуття. Почули страшне слово – війна!».

Учасник партизанського руху. Після визволення Поділля від німецької окупації у 1944 році призваний до армії. Був кулеметником 316 Темрюкської Червонопрапорної дивізії (І Український фронт). У липні 1944 року Полікарп Іванович був важко поранений, втратив ліву руку.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочав у 1954 році. Доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України. Заслужений працівник народної освіти України.

Семиліт Михайло Йосипович

Призваний до армії у 1941 році. Стрілець 955 полку 309 стрілецької Пирятинської дивізії. Командував стрілецьким взводом (не маючи офіцерського звання). Тримав оборону в районі аеропорту Святошино. Після поранення в 1944 році був направлений до духовного оркестру запасного полку. Брав участь у Параді Перемоги в Москві (як музикант духового оркестру фронту).

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочав 1 вересня 1949 року. Працював на посадах викладача кафедри математики, завідувачем кафедри математики.

Скірко Віктор Георгійович

Воював у складі 261 окремого винищувального протитанкового дивізіону 340 стрілецької дивізії. У 1943 році отримав поранення. Після лікування командував батареєю 76 гармат у складі 876 стрілецького полку 276 Темрюкської дивізії. З боями звільняв Хмельницьку, Тернопільську, Івано-Франківську, Львівську області. Пізніше воював у Польщі, Чехословаччині. День Перемоги зустрів у місті Колін біля Праги. Полковник.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочав у 1960 році. Працював на посаді викладача кафедри загальнотехнічних дисциплін.

 Суліменко Степан Данилович

Війну зустрів на посаді заступника командира батареї 7 окремого артилерійського полку в м. Білосток. У лютому 1942 р. – червні 1943 р. – командир батареї, заступник командира дивізіону.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочав у 1958 році. Працював на посаді викладача асистента кафедри фізики, згодом – загальнотехнічних дисциплін і креслення, методики викладання фізики і ТЗН.

Тарасов Юрій Михайлович

1940 року був призваний на службу в армію. Війна застала його у місті Тирасполі. Брав участь у боях на території Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей. 30 вересня 1941 року був важко поранений. За завданням командування Юрій Тарасов у складі десантного загону був закинутий у тил німецько-фашистських військ до м. Миколаєва, де створив підпільну антифашистську групу у складі 52 осіб. Підпільники визволяли військовополонених з Миколаївського концентраційного табору, переправляли їх до партизанів, частину – за лінію фронту, зривали відправлення жителів міста на примусові роботи до Німеччини.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочав у 1969 році на кафедрі історії СРСР і УРСР. Доктор історичних наук, професор.

Токар Йосип Іванович

Двадцятирічний юнак був призваний до лав Радянської армії в березні 1944 року. Солдат, сержант, старшина роти він брав участь у визволенні України та країн Європи. Воював на території Польщі, Німеччини, Чехословаччини.

Нагороджений низкою відзнак. Пишався колишній фронтовик тим, що під час розгромлення ворожих військ на території Німеччини, була і його частка зусиль, засвідчена медаллю “За взяття Берліна”.

Восени 1948 року ректор Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту І. С. Зеленюк запросив фронтовика Й. І. Токара на посаду завідувача бібліотеки. На цій посаді він працював упродовж 45-ти років: з 1948 до1993 року.

Хохель (Россо) Валентина Петрівна

Навесні 1942 року потрапила до табору для військовополонених на околиці Києва. Пізніше служила у 28 окремому зенітно-прожекторному батальйоні (начальник станції-шукача, завдання станції – перешкоджати німецьким літакам вночі бомбардувати важливі об’єкти: залізничні вузли, мости).

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочала у 1950 році на кафедрі математики.

Цикра Павло Андрійович

Працював викладачем історії середніх віків у Кам’янець-Подільському державному учительському інституті з 1939 року до 2 липня 1941 року. 3 липня 1941 року з документами, що давали право на виїзд з міста, відправився з сім’єю в евакуацію, і протягом серпня – вересня очолював неповну середню школу у Ворошиловградській області. Звідти був призваний до армії, у м. Ярославлі здобув спеціальність військового інтенданта. Служив сапером у військах Центрального, Південного, І Українського і І Білоруського фронтів на офіцерських посадах, забезпечуючи військові підрозділи боєприпасами, обмундируванням, продовольством. Демобілізований у квітні 1947 , і 1 липня повернувся на посаду викладача історії середніх віків Кам’янець-Подільського державного учительського інституту. Виконував обов’язки декана історичного, згодом – мовно-літературного факультетів.

Щур Олександр Трифонович

1944 року після визволення Поділля від німецько-нацистських загарбників п’ятнадцятирічний підліток, приписавши собі років, добровольцем пішов в армію. Перебував на фронті в складі ІІІ Українського фронту. Брав активну участь у бойових діях на території Австрії. Був поранений. До 1951 року проходив службу в авіаційному полку в Калінінградській області.

Педагогічну діяльність у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті розпочав у 1981 році на кафедрі історії СРСР і УРСР. Кандидат історичних наук, доцент.

День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні наближали й інші викладачі та студенти вишу. Віддаємо данину пам’яті всім тим, хто воював у регулярних арміях, у підпіллі, героїчно загинув, пропав безвісти, тим, чиє життя було обірване цією війною.

Людмила Горчак, керівник відділу навчально-виховної роботи і гуманітарної освіти

Використані матеріали: Кам’янець-Подільський державний учительський інститут у роки Великої Вітчизняної війни: дослідження, документи і матеріали, спогади / О.М. Завальнюк, В.С. Прокопчук, А.П. Гаврищук; Кам’янець-Подільський нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Наукова бібліотека, Центр дослідження історії Поділля. Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2010. Віртуальна виставка «Вічна їм пам’ять і слава!» До 70-річчя Перемоги. Режим доступу:

https://library.kpnu.edu.ua/2016/02/27/vichna-yim-pam-yat-i-slava-do-70-richchya-peremogy/